У Кабміні попередили батьків, що треба дати дитині із собою до школи
Зазвичай більшість дня діти проводять поза домом. І у відносно безпечних регіонах країни – ходять до школи. Та кожен такий день – це не лише навчання й уроки, але і багато моментів, коли потрібна енергія для активностей і зосередження уваги. Саме тому батькам порадили, що варто покласти дитині з собою до школи. Про це пише Стіна з посиланням на інформацію МОЗ.

Отже, для того, аби у дитини вистачало сил протягом дня в школі, батькам обов’язково слід знати, які саме продукти покласти школярам, аби це було не лише ситно, а ще й корисно.

В Україні за ініціативи першої леді Олени Зеленської триває реформа харчування у закладах освіти. Все для того, щоби діти мали доступ до поживної їжі й збалансованого раціону в школах і садочках, росли здоровими.

Та як допомогти дитині поповнити запаси енергії поза основними прийомами їжі й зробити це у здоровий спосіб? Сьогодні нагадуємо про ланчбокси й продукти, які в них можна покласти, щоби наші найдорожчі упродовж дня отримували всі поживні речовини, необхідні для зростання і гармонійного розвитку.

Пам’ятаймо: збалансоване харчування – це передусім навички здорового вибору. Важливо змалечку навчити дитину обирати корисні продукти, щоби вона була здоровішою і в дорослому віці.

Більш детальніше дивіться про те, що покласти дитині з собою до школи в фото-картинках:

Через різке зростання захворюваності на ГРВІ та грип заклади загальної та передвищої освіти Івано-Франківської області переходять на дистанційне навчання з 19 лютого до 4 березня. Про це повідомила голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук.

Таке рішення ухвалили 18 лютого на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Комісія також рекомендувала органам місцевого самоврядування та Центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України моніторити ситуацію і за потреби призупинити роботу дитячих садків.
Керівникам вищих навчальних закладів рекомендували врахувати епідеміологічну ситуацію на початку навчального процесу та за необхідності також запровадити дистанційну форму навчання.

Крім того, у закладах охорони здоров’я області запроваджують обмеження на відвідування пацієнтів та “масковий режим”.

Онищук повідомила, що за минулий тиждень в Івано-Франківській області зафіксували понад 15 тисяч нових випадків захворюваності, що на 22% більше у порівнянні з минулим тижнем.
Загалом від початку року на грип та ГРВІ на Прикарпатті захворіли понад 118 тисяч людей, в тому числі 74332 дітей до 17 років. На COVID-19 захворіло 874 особи, в тому числі 101 дитина до 17 років.
Госпіталізовано 1845 осіб, з них 1052 дітей до 17 років, що становить 57,02%. Із них COVID-19 госпіталізовано – 483 особи, із них діти – 58 осіб.
Станом на 18 лютого 169 закладів загальної середньої освіти і їхніх філій перейшли на дистанційне навчання, з них 9 – на карантині. 59 закладів дошкільної освіти області з 388 – не працюють.

Кабінет Міністрів України ухвалив відповідні зміни

Оновлений порядок поширюється не лише на ВВНЗ, а й на заклади фахової передвищої військової освіти. Також документ враховує особливості проходження служби під час воєнного стану та мобілізації.

Також серед підстав для відшкодування коштів з’явилися нові пункти, зокрема припинення громадянства України та відмова від подальшого проходження служби на посадах сержантського, старшинського або офіцерського складу.

Кошти, повернуті курсантами та офіцерами, зараховуватимуться до загального фонду державного бюджету. Це відповідає вимогам бюджетного законодавства та забезпечує прозорість використання державних коштів.

Найближчим часом аналогічні зміни будуть внесені до відповідних постанов, що регулюють підготовку фахівців для Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації.

Незважаючи на зусилля збереження освітнього процесу, діти змушені адаптуватися до нових реалій: заняття часто проводяться підпільно або онлайн, перериваються через повітряні тривоги, а в найбільш небезпечних зонах — у підземних бомбосховищах. Додатково, для багатьох дітей виникає проблема із соціальними навичками, оскільки відсутність прямого спілкування з однолітками заважає їм розвиватися в контексті взаємодії та вирішення конфліктів.бомбосхов

Згідно з даними Міністерства освіти України, близько 137 шкіл, розташованих переважно на сході та півдні країни, були перетворені на підземні навчальні заклади. Водночас, 14% учнів повністю переведені на онлайн-навчання, зокрема близько 300 тисяч дітей, які навчаються з-за кордону.

Цікаво, що не тільки з причини небезпеки батьки обирають для дітей онлайн-освіту. Переселенці часто віддають перевагу тому, щоб їхні діти продовжували навчання в українських школах дистанційно, навіть якщо це означає довгі години перед екранами. Це також призводить до того, що багато українських школярів змушені спілкуватися з однокласниками тільки через комп’ютери, що ускладнює процес соціалізації.

Для дітей, які опинилися під російською окупацією, доля навчання ще складніша. Окупаційна влада змушує українських школярів вивчати російську навчальну програму, а спроби продовжити навчання за українською програмою — ризикують обернутися серйозними проблемами для родин.

Анна, яка жила в окупованому Мелітополі, розповідає, як її 6-річний син навчався в українській школі онлайн, приховуючи це не тільки від російських солдатів, а й від сусідів. Тоді вона намагалася зберегти зв’язок із Батьківщиною, захищаючи майбутнє свого сина.

Інша історія — Світлана Степуренко, яка разом з дітьми емігрувала до Норвегії. Тут її діти відвідують місцеві школи, але продовжують онлайн навчання з української мови. Вона переживає, що їй не вдасться швидко повернути дітей до української освітньої системи і побоюється, що вони відстануть від своїх однолітків.

Незважаючи на складнощі, Міністерство освіти та місцеві органи влади роблять усе можливе, щоб зберегти освітній процес для українських дітей. Однак, як зазначають експерти, війна залишить серйозний слід у навчанні та соціалізації дітей, що може позначитися на їхньому майбутньому.

У зв’язку з погіршенням епідеміологічної обстановки та загрозами безпеці, низка міст України ухвалила рішення про переведення шкіл та позашкільних установ на дистанційний формат навчання. “Стіна” акцентує, що цей захід спрямований на захист здоров’я учнів та забезпечення їхньої безпеки.

Докладніше про те, що українські школи екстрено переходять на дистанційку, повідомляє “Стіна”, посилаючись на Обозреватель та Суспільне.

Ужгород
З 10 лютого усі навчальні заклади загальної середньої освіти в Ужгороді, незалежно від форми власності, переходять на дистанційний режим навчання.

“Стіна” акцентує, що таке рішення було ухвалено на засіданні протиепідемічної комісії Ужгородської міської ради через зростання захворюваності на ГРВІ та інші респіраторні інфекції.

За попередніми даними, які опублікувала “Стіна”, дистанційне навчання триватиме до 21 лютого. У місті зафіксовано 1536 звернень до лікарів, що на 20,4% більше, ніж минулого тижня. Критичний поріг епідеміологічної небезпеки вже перевищено (1348 випадків на 100 тисяч населення).

Дистанційний формат поширюється також на художні та спортивні школи, а також на ПАДІЮН, за винятком індивідуальних занять. Водночас дитячі садки продовжують працювати у звичайному режимі, як зазначає “Стіна”.

Миколаїв
З 6 лютого, за повідомленням “Стіни”, частина шкіл Миколаєва перейшла на дистанційний режим навчання. Причиною такого рішення стали численні повідомлення про “мінування” навчальних закладів, що надходять майже щодня.

В умовах низьких температур, на чому акцентує “Стіна”, діти змушені тривалий час перебувати на вулиці, що негативно позначається на їхньому здоров’ї. У зв’язку з цим влада міста прийняла рішення про переведення частини шкіл на дистанційне навчання.

Рівненська область
Крім Миколаєва та Ужгорода, про що писала “Стіна” вище, на дистанційне навчання вимушено перейшли й школи Рівненщини. За останніми даними, вже 28 навчальних закладів регіону тимчасово закрито на карантин, з них 7 розташовано в обласному центрі. Основною причиною, за повідомленнями “Стіни”, є різке збільшення кількості хворих на грип та ГРВІ, що вимагало введення обмежувальних заходів.

У своєму повідомленні він критикує безсистемність, бюрократію та вплив некомпетентних управлінців, які зводять нанівець освітній процес.

Карбоводчеський стверджує, що джерелом безсистемності є ті, хто зобов’язаний забезпечувати її. Ці «управлінці» часто не мають ні знань, ні практичних навичок, щоб ефективно реформувати освіту. Це парадокс, який давно перетворився на норму: компетентними керують некомпетентні.

“Тридцятирічна історія освітніх реформ демонструє, що бездарні чиновники не можуть створити системи, яка виховувала б мислячих, духовно розвинених особистостей”, – зазначає Карбовничий.

Автор звертає увагу на знецінення фундаментальних дисциплін, таких як фізика. За його словами, чиновники, які часто не знають основ цієї науки, не бачать її зв’язку з розвитком інтелектуального мислення. Це, у свою чергу, призводить до нерозуміння важливості фізики у формуванні творчого та логічного мислення, яке потрібне не лише вченим, а й юристам, економістам, робітникам та політикам.

“Світ тримається не на нікчемності, а на тих, хто знає та вміє”, – наголошує викладач.

Карбовод пропонує низку кроків, які можуть кардинально змінити ситуацію:

Треба чесно усвідомити, що проблема не лише у фінансуванні, а й у відсутності системності.
Програми мають створювати незалежні фахівці, а не люди із власними корисливими інтересами.
Скорочення штату «освітньої» бюрократії, яка за роки свого існування лише ускладнює процес.
Центральна роль вчителя та учня. Освітній процес повинен обертатися навколо цих двох ключових фігур, а решта – це обслуговуючий персонал.

Зміна підходів до середньої та вищої освіти. Не всі мають здобувати вищу освіту, особливо ті, хто не освоїв базові навички за роки навчання у школі.
Зарплата педагогів повинна відповідати їхній ключовій ролі в суспільстві.

Повний список предметів, які більше не будуть обов’язковими у школах
В Україні для старшокласників удвічі скоротять кількість обов’язкових предметів.

Як йдеться в повідомленні Міністерства освіти і науки, з 2027-2028 навчального року почне реалізовуватися реформа старшої профільної школи. У межах реформи учні 10-12 класів вивчатимуть лише 7 обов’язкових предметів:

українська мова;
українська література;
історія України;
англійська мова;
математика;
фізична культура;
“Захист України”.
Зі списку обов’язкових предметів приберуть зарубіжну літературу, всесвітню історію, громадянську освіту, біологію/екологію, географію, фізику та хімію.

У 2025 році система вищої освіти України зазнає значних змін, спрямованих на зміцнення обороноздатності країни та підготовку молодих громадян до виконання конституційного обов’язку.

З 1 вересня 2025 року в усіх українських вишах буде запроваджено нову дисципліну — базову загальновійськову підготовку.

Докладніше про те, що в Україні радикально змінюють систему навчання через війну, повідомляють Новини.LIVE.

Введення базової військової підготовки як обов’язкової навчальної дисципліни передбачає, що кожен студент, який проходить навчання в українському виші, зможе набути необхідних знань та навичок для виконання завдань із захисту держави.

Цей підхід дозволить системно та планомірно готувати молодь до потенційних викликів, з якими вона може зіткнутися в умовах нестабільної геополітичної ситуації.

Програма підготовки охоплює широкий спектр тем, включаючи поводження зі зброєю, основи роботи з вибуховими пристроями, тактичні дії на полі бою, а також надання першої медичної допомоги у бойових умовах.

Після закінчення курсу студенти отримуватимуть військово-облікову спеціальність, що відкриває перед ними можливості для подальшого професійного зростання у сфері оборони чи цивільної служби.

Таким чином, проходження базової загальновійськової підготовки стане не лише важливим етапом особистого становлення, а й значною перевагою при працевлаштуванні.

Однією з ключових особливостей нового підходу є те, що громадяни, які завершили базову військову підготовку у ВНЗ, звільняються від необхідності проходження стандартної базової військової служби.

Це рішення спрямоване на оптимізацію системи підготовки резервістів та скорочення навантаження на військові навчальні центри, оскільки більшість знань і навичок буде отримано безпосередньо під час навчання.

Слід зазначити, що без проходження базової військової підготовки чи служби громадяни не зможуть претендувати на низку посад у державних органах.

Це стосується роботи у таких структурах, як Національна поліція, прокуратура, органи місцевого самоврядування та інші установи державної влади. Таким чином, закон стимулює молодь до активної участі у системі національної безпеки та оборони.

Впровадження базової військової підготовки до всіх вищих навчальних закладів — це не лише відповідь на виклики часу, а й важливий крок до формування суспільства, здатного ефективно реагувати на погрози.

Цей законопроєкт було розроблено з урахуванням досвіду інших країн та схвалено більшістю депутатів Верховної Ради. Він отримав широку підтримку серед експертів та громадськості, що наголошує на його важливості для подальшого розвитку системи національної безпеки України.

Учні почнуть самі вибирати, які предмети їм навчати
В Україні точаться розмови про шкільну реформу. Пропонують дітей залишати на другий рік, чим жахнули батьків. Тепер пропонується учням самим вибирати предмети залежно від своїх інтересів. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».

Як повідомляється, з 2027 року старшокласники зможуть самостійно обирати профілі навчання та предмети залежно від своїх інтересів та майбутньої професії. Для всіх учнів у великих містах або у невеликих містечках та селах відкриються нові можливості в академічних ліцеях та професійних коледжах.

Як пояснили на порталі «Профільна», в академічних ліцеях учнівство зможе обрати профіль (профілі) навчання у рамках кластерів: STEM, мовно-літературний, соціально-гуманітарний, щоб вивчати предмети та курси поглиблено.

Також учні зможуть обирати предмети та інтегровані курси, що відповідають їх інтересам та цілям. Щороку кількість годин на вибіркові предмети зростатиме, що дозволяє створювати індивідуальний освітній шлях.

Окрім вибіркових будуть обов’язкові для всіх предмети. Це фундаментальні компетентності з української мови, математики, англійської, історії тощо.

Ця пропозиція обговорювалася на зустрічі з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим. За словами Лєщик, учнів можуть залишити в тому ж класі ще на один рік, якщо у них:

Недостатній початковий рівень успішності.

Тривала відсутність на заняттях.

Пропуск цілого семестру занять.

Рішення про повторення року прийматиме педагогічна рада без обов’язкової згоди батьків. Такий підхід спрямований на усунення прогалин у навчанні та забезпечення готовності учнів до подальшого навчання.

Крім того, у системі освіти України заплановано суттєві зміни. З 2027 року в українських школах буде запроваджено спеціалізовану освіту для старшокласників. Ці учні зможуть обирати напрямок навчання та зосередитися на предметах, які відповідають їхнім інтересам.

Адаптивний 10 клас буде включати ряд предметів, таких як:

Українська мова та література.

Іноземні мови.

Математика.

Природничі науки.

Історія та суспільствознавство.

Інформатика.

Фізкультура та мистецтво.

Курси з технологій та благополуччя.

У 11–12 класах кількість обов’язкових предметів буде скорочено, і учні більше фокусуватимуться на факультативних курсах залежно від обраного ними профілю.

Профілі, доступні для учнів, будуть охоплювати три основні напрямки:

Лінгвістика та література.

STEM (наука, технологія, інженерія та математика).

Соціальні та гуманітарні науки.

Ця реформа спрямована на те, щоб надати учням велику гнучкість та глибину в їхньому навчанні, що дозволить їм більш ефективно дотримуватися своїх академічних інтересів.

Кабмін запустив нову програму для жінок – на кожну українку по 30200 грн
Уряд запустив безоплатне навчання для жінок у “традиційно чоловічих” професіях. Українки можуть отримати кваліфікацію у понад 30 нових сферах. Про це йдеться в матеріалі оприлюдненому на сторінці “Уряд online”.

Отже, Уряд запустив безоплатне навчання для жінок у “традиційно чоловічих” професіях.

Як це працює?

Держава покриває витрати на навчання для жінок до 30 280 грн.
Доступні понад 30 нових професій у сферах, де раніше домінували чоловіки.
Після завершення навчання – гарантоване працевлаштування.
Професії, які можна опанувати:

Водійка трамвая, тролейбуса, навантажувача.
Операторка верстатів з програмним керуванням.
Фрезерувальниця.
Майстерка з монтажу систем відновлювальної енергетики та інші.
Чому це важливо?

Програма допомагає подолати гендерні стереотипи та задовольняє потреби ринку праці.

Бізнес отримує кваліфікованих спеціалісток.
Жінки отримують затребувану професію та стабільну роботу.
Як це працює?

Роботодавець звертається до центру зайнятості для організації навчання.
Жінка обирає навчальний заклад із затвердженого переліку.
Після завершення навчання роботодавець надає роботу.
Результати.

У 2023 році 25,2 тисячі жінок опанували нові професії.
13 тисяч жінок – отримали ваучер на навчання.
Понад 250 жінок опанували професію верстатниці, 86 – машиністки крана.

Багато областей постраждали внаслідок прильоту ракет і дронів, зокрема, було пошкоджено теплогенерацію країни, через що в багатьох регіонах виникли проблеми з електрикою та теплопостачанням. Також у багатьох спостерігаються проблеми з водопостачанням. І ситуація поки не покращується, через що влада змушена йти на радикальні заходи.

Докладніше про те, чому 18 та 19 листопада скасували навчання, інформує Telegram-канал Думська. Одеса.

Наприклад, у школах Одеси та Одеської області скасували навчання у понеділок та вівторок, 18 та 19 листопада. Офіційно причина не озвучена, однак у коментарях до публікації одесити пишуть, що це явна ознака того, що на опалення та електрику чекати не слід.

При цьому в публікації зазначено, що у міських початкових школах та садках організують чергові групи для тих дітей, яких батьки не мають змоги залишити будинки. Очевидно, що старшокласники та учні середньої школи сидітимуть удома.

Також не уточнено, чи діти проходитимуть навчання у ці два дні в дистанційному режимі, чи потім доведеться відпрацьовувати навчальні години по суботах, як це зазвичай практикується у разі вихідних у будні, про що теж писали одесити у коментарях.

Проте, одна з коментаторів написала, що отримала повідомлення наступного змісту: “Шановні колеги, за рішенням комісії ТЕБ та НС від 17.11.2024 18-19 листопада, навчальні заклади м.Одеса працюють з використанням дистанційних технологій”. Але зовсім не зрозуміло, як буде організовано процес дистанційного навчання у зв’язку з проблемами з електропостачанням у регіоні.

Інший коментатор переслав повідомлення абсолютно іншого змісту: “Шановні батьки учнів ліцею. За рішенням комісії з надзвичайних ситуацій обласної військової адміністрації у школах оголошено дводенні канікули (вихідні дні). Дистанційних уроків у понеділок та вівторок не буде”.

МОН планує встановити європейські ціни на навчання в українських вишах – today.ua
За його словами, у нашій країні вища освіта низької якості тому, що середня ціна навчання за контрактом невелика. У середньому 1000 євро. Тому також викладачі мають невеликі зарплати. При цьому у Євросоюзі вища освіта коштує від 3000 євро. Як приклад Вінницький навів вартість вищої освіти в Румунії та Болгарії. У західних європейських країнах вища освіта коштує ще дорожче.

Михайло Вінницький стверджує, що якісна освіта має бути дорогою. За його словами, підготувати спеціаліста вищої освіти за 25 000 гривень неможливо.

Заступник міністра освіти та науки виступає за введення системи грантів на вищу освіту. Таким чином освіта стане дорожчою та якіснішою.

Раніше Вінницький повідомив, що у рамках реформування вищої освіти в Україні залишиться близько 100 вищих навчальних закладів. Нині таких навчальних закладів налічується 121. Скорочення кількості вишів відбувається шляхом їхнього об’єднання. Але скоротити можуть лише ті вищі навчальні заклади, які підпорядковуються безпосередньо Міністерству освіти та науки. Відомчі вищі навчальні заклади під скорочення не потраплять.

МОН планує встановити європейські ціни на навчання в українських вишах

Вінницький пояснює скорочення вищих навчальних закладів тим, що студентів стає з кожним роком дедалі менше. Це відбувається через те, що стає менше випускників шкіл. Якщо у 2008 році в Україні було 640 000 випускників шкіл, то у 2023 році – близько 360 000. І тенденція до скорочення кількості випускників шкіл продовжує зберігатися. На цей процес дуже впливає війна. Багато батьків забрали своїх дітей за кордон у пошуках безпечного притулку.

Ціни на навчання залежать від навчального закладу та від обраної спеціальності. За даними сайту Освіта, у 2024 році найдорожчими професіями були такі: аудіовізуальне мистецтво та виробництво – 46 412 грн, системний аналіз – 42 209 грн, сценічне мистецтво – 40 300 грн, міжнародне право – 39 134 грн.

Найдешевші спеціальності: суднобудування – 15 183 грн, залізничний транспорт, технологія виробництва та переробки продукції тваринництва, теплоенергетика, відновлювані джерела енергії та гідроенергетика – близько 20 000 грн.

У школах нова реформа – вчитись буде непросто
Нові Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти затвердило МОН. У чому відмінність підходу щодо оцінювання учнів та чому воно стосується саме 5 – 9 класів? У серпні 2024 року Міністерство освіти і науки України затвердило Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Журналісти Суспільного звернулись за роз’ясненням, з яким можна познайомитися в матеріалі.

Що передбачають зміни в оцінюванні учнів 5 – 9 класів
Мета введення змін в оцінюванні – узгодити систему оцінювання в класах Нової української школи (НУШ) з Державним стандартом базової середньої освіти. Спільними для старих і нових критеріїв оцінювання залишаються рівні та 12 – бальна шкала. Проте тепер дається свобода закладу освіти використовувати власну шкалу оцінювання.

У МОН дали наступне роз’яснення, чому зміни стосуються саме навчання учнів 5 – 9 класів, а не 5 – 11 класів, які також навчаються за новим Державним стандартом базової середньої освіти.

“У 2024 – 2025 навчальному році за ним будуть навчатися 5 – 7 та 8 класи, які навчаються за пілотними проєктами НУШ. 8 – 9 класи не зможуть повною мірою використовувати нову систему оцінювання, оскільки навчаються за старим державним стандартом,”
– йдеться у листі.

У критеріях оцінювання 2011 року, які використовували школи ще до минулого навчального року, був основний акцент на знаннєвому компоненті.

“Відповідно, якщо ми аналізуємо ті критерії, то бачимо, що якщо учні відтворюють частину знань, тобто володіють якимись поняттями та змістом, це може вважатися високим рівнем досягнень,”
– зазначили у Міністерстві освіти.

Unmute
Реформа НУШ і Державний стандарт базової середньої освіти, який уряд затверджено у 2020-му, базуються уже на компетентнісному підході (знання + уміння + цінності + ставлення).

Новий документ дає опис кожного бала шкали оцінювання. Його подано з урахуванням структури компетентності й наскрізних в усіх ключових компетентностей умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтувати позицію тощо.

У відомстві наголосили, що в критеріях 2024-го робота з інформацією закладена в кожну освітню галузь.

“Тобто це вміння розвивають і під час вивчення мови, і під час вивчення математики чи мистецтва. І це інформація різного штибу: текстова, візуальна тощо,”
– йдеться у повідомленні МОН.

Нові критерії оцінювання школярів
Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти окреслюють підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5 – 9 класів. Зокрема, визначено:

загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
критерії оцінювання за освітніми галузями.
Критерії оцінювання мають чотири рівні (кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові). Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.

початковий (1–3 бали);
середній (4–6 балів);
достатній (7–9 балів);
високий (10–12 балів).
У Рекомендаціях надано детальний опис кожного бала шкали оцінювання. Окрім того, у документі запропоновано форму Свідоцтва досягнень учня / учениці. Якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, аби воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства.

Що таке Свідоцтво досягнень
Свідоцтво досягнень – це документ, який висвітлює комплексну характеристику навчальної діяльності учня. Він складається з двох частин:

1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня/учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.

Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: “Має значні успіхи”, “Демонструє помітний прогрес”, “Потребує уваги і допомоги”. Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.

2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети/інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр

За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна – на основі семестрових.

Як нововведення використовувати на практиці
Для організації оцінювання результатів навчання вчитель/вчителька має визначити форми формувального і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр, формулювати зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом.

Насамперед це формувальне оцінювання, йому МОН рекомендує надавати перевагу.

“Це відстеження динаміки поступу учня/учениці. Саме формувальне оцінювання дозволяє коригувати освітній процес. Це ті реперні точки, які дозволяють простежити, як учень ішов з пункту А в пункт Б і що він на певному проміжку досяг,”
– пояснюють у МОН.

Якщо ж йдеться про підсумкове оцінювання, то тут оцінюють не прочитаний текст, не написаний твір, а результати навчання, які визначені в державному стандарті.

“Тобто там чітко визначено очікувані результати навчання, тому саме на них має орієнтуватися вчитель, пропонуючи учню-учениці те чи те завдання. Важливо й те, що, на відміну від 2011 року, учителеві треба ознайомлювати учнів з критеріями оцінювання. Не тільки загальними чи галузевими (тобто тими, що стосуються конкретної дисципліни), а і з критеріями оцінювання тієї чи тієї роботи. Тобто учень має розуміти, що за це завдання може отримати стільки-то балів, виконавши перше, друге, третє,”
– пояснили у міністерстві.

Крім того, вчитель може змінювати, добирати види діяльності й фіксувати навчальні досягнення як на кожному уроці, так і через діагностувальні проміжні роботи. Ці роботи можуть бути спрямовані на оцінювання певної групи чи груп результатів навчання. Таким чином вчитель може сам визначати, як саме проводити таке оцінювання.

У МОН зазначили, що вчителі зможуть більше ознайомитися з оновленими підходами до оцінювання під час проходження підвищення кваліфікації в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

В Україні мають намір підняти вартість вищої освіти
Заступник міністра освіти та науки України Михайло Вінницький переконаний, що вища освіта в Україні має бути дорогою. При цьому він порівняв вартість року навчання у наших та зарубіжних ЗВО. Про це йдеться у Телеграм-каналі.

При цьому він розповів, як можна збільшити оплату праці викладачам. Чиновник зазначив, що система грантів, які будуть видавати студентам на здобуття вищої освіти, призведе до того, що освіта стане дорожчою.

«Якісна освіта має бути дорогою. Я не уявляю, як можна підготувати будь-якого спеціаліста вищої освіти за 25 000 гривень. А у нас є вищі освіти, які таке пропонують. Здебільшого вони приватні, але таки 25 000 гривень: приходь і плати. Це просто покупка диплома», – заявив Вінницький.

Він також розповів, враховуючи статистичні дані, скільки коштує навчання у вишах у Європі.

«Навіть у найбідніших країнах Європи (це Румунія та Болгарія) менш ніж за 3000 євро не буває підготовки. 3000 євро – це найменше. А коли ми говоримо про Німеччину, то це 6000-8000 євро на рік, щоб підготувати одного студента. Сьогодні у нас середня ціна – 1000 євро», – додав заступник Лісового.

Де-факто, за його словами, виходить 46 тисяч – 47 тисяч гривень. А це означає, що в Україні викладачі мало заробляють, а освіта – низької якості, бо, очевидно, викладачі не надто зацікавлені. Тому потрібно підіймати середню вартість підготовки одного фахівця.

Часто підготовка до вступної кампанії супроводжується стресом. Впоратися з ним допоможуть в Optima Academy на курсах підготовки до ЗНО та НМТ. Індивідуальний підхід, акцент на необхідних предметах, систематизація навчання та заповнення прогалин у знаннях – усе аби абітурієнт був упевнений у своїх знаннях.

Він також заявив, що держава не має більше грошей, щоб туди вкладати. Тому потрібно створювати систему співфінансування. Частково кошти залишатимуть держскарбницю, частково – приватний сектор. І таким чином освіта стане дорожчою та якіснішою.

При цьому урядовець додав, що це тривалий процес, але треба підіймати середню вартість підготовки одного студента.