Коли закінчиться війна – найперше і найголовніше питання для українців. Про це запитують у військових, у командування та навіть шукають відповіді у мольфарів та ворожбитів. Наразі більшість з них сходяться на думці, що війна в Україні закінчиться 2024 року.

Усі подробиці – в ексклюзиві TСН.ua.

Все почалося колись із цього пророцтва. Напередодні виборів він передрік перемогу Януковича і сказав: бути біді. Згодом один із мольфарів на ім’я Микола, будучи хворим і прикутим до ліжка, навіщував і велику війну. І повторив він це не раз.

У Мережі з’явилося нове пророцтво. Цього разу від провісника Агамья Вімаленду. Він переконує, що знає ключ до перемоги України й закликає усіх українців замислитися над власним внеском у цю боротьбу. Вімаленду каже, що є чотири ключові частини, які власне і змінять перебіг війни, і першим називає, які знаки віщуватимуть кінець війни. Каже, 2024 року станеться феномен.

“Ключ до перемоги України лежить не тільки у військовій міці та міжнародній підтримці, але й у непохитній вірі людей у свою перемогу, у їхній здатності стояти міцно на захисті своєї землі своєї історії та своїх ідеалів. Буде рідкісне розташування планет, що символізуватиме об’єднання сил добра проти темряви. Це розташування принесе нову енергію, що допоможе зміцнити дух українського народу та його війська. Весна прийде раніше і стане знаком відродження та нового початку”, – сказав він.

Віщування Ванги
Сліпа від дитинства, болгарська провидиця Вангелія Димитрова, яка прожила більшість свого життя на кордоні Болгарії, Греції та Північної Македонії, отримала свій дар пророцтва, потрапивши під ураган. Її клієнтами були болгарський цар Борис та радянський генсек Леонід Брєжнєв, за іншими свідченнями, до неї приїздив навіть Гітлер.

Вважалося, що Ванга достеменно бачить майбутнє. Кінець світу вона передрікла аж 5079 року, крім того, буцімто заздалегідь побачивши смерть принцеси Діани, трагедію з російською підлодкою “Курськ”, теракт 11 вересня в США тощо.

Також, за даними американського таблоїду New York Post, яке посилається на джерела, близькі до віщунки та її наслідувачів, вона дала прогноз на кожен рік до кінця світу, включаючи 2024 рік. Серед головних її прогнозів на майбутній рік – Путіна нарешті вб’ють і це буде хтось з його близького оточення, також вона передрекла перетікання влади із Заходу на Схід на геополітичній арені світу та масові стихійні лиха через зміну клімату.

Ті, хто розшифровують пророцтва Ванги, стверджують, що вона знала, коли закінчиться війна в Україні, мовляв, бойові дії триватимуть близько двох років, а припиняться “коли на трон зійде восьмий”.

Достеменно невідомо, хто такий “восьмий”, але цілком може бути, що це навіть не людина, а подія, про яку ми навіть не підозрюємо – сенс такого передбачення на 2024 рік для України стане зрозумілим пізніше.

Передбачення Нострадамуса
Ще один відомий астролог, алхімік і поет Мішель Нострадамус у своїх катренах позначив багато подій майбутнього, які в підсумку збулися. Розшифрувати точно передбачення Нострадамуса для нашої країни важко, але історики наводять як приклад пророцтво, де він стверджував, що конфлікт триватиме 7 місяців, а після цього переросте у велику війну – Третю світову.

А от відомий український астролог Влад Росс на кінець 2023 року заявив, що війна в Україні може закінчитися вже навесні. Провісник бачить сприятливу ситуацію для нашої країни, збільшення постачань озброєння і навіть переворот в Росії.

Мольфари про кінець війни
Більшість мольфарів віщують, що Україна територіально знову стане такою, якою була під час проголошення Незалежності. Так напророкувала і Марія Цвилінів, мольфарка, яке мешкає в Карпатах. Вона ствердно каже – переможе Україна, а усі тимчасово окуповані території знову будуть під українським прапором.

Нагадаємо, провидиця з Прикарпаття Софія Семʼянишин також передбачила несподівану перемогу України. Вона зазначила, що, можливо, в самій Росії щось трапиться таке, що кардинально вплине на закінчення війни.

Астрологія, тарологія, нумерологія, гадання, віщування, мольфарство, екстрасенсорика — не є науками і передбачення не завжди справджуються на 100%. Інформація досить часто має розважальний характер, тому сприймати її потрібно не серйозно, а лише як імовірність подій, творцем яких може стати кожна людина, якщо матиме сили духу та натхнення змінити своє життя на краще.

Свою силу дідо Іван пояснює вмінням слухати природу, її непомітні рухи та знаки. Пояснює: «Ви в містах вже нічого не чуєте та не бачите. За гамором, за поспіхом оглухли та осліпли! А я весь час у горах, я вмію чути все, що діє навколо, а потім все те тлумачити».

Чотири роки тому карпатські відуни шокували суспільство пророцтвом про важкі часи для України. Бачив страшні картини майбутнього і дід Іван: «Боліла мені душа, коли почала українська кров проливатися, бо я про те наперед знав, і хотів людей попередити, а мало хто хотів слухати. Але в народі — найбільша сила, українці — народ правдивий і роботящий. Тому ми все зможемо подолати, хоч як би нас не дурили політики», — каже мудрець.

Новому 2024 року мольфар радіє, бо бачить добрі знаки. Цей рік, кажуть прикмети природи, буде роком пробудження.

«Хіба не видно було — минулого року Україна ніби спала, втомившись від зла. Люди ходили сонні, похнюплені. А тепер з весною пора прокинутися, змити оте все зле, що набралося. Весна прийде так, як добра жінка заходить до дому — без злоби, без крику, але відразу стає світло та тепло»

Віщун свідчить: у 2024 році Україну чекають великі зміни на краще. Нарешті закінчиться війна на Донбасі, і окуповані території повернуться до України. «Бачу, що буде там велике прозріння, люди зрозуміють, що їх роками за дурнів мали і довели до краю, — пояснює Сорохманюк. — Ми приймемо їх як блудних синів, хоча рани ще довго болітимуть».

Мольфар каже: щоб зцілити Україну, потрібна жінка, справжня матір на чолі народу. Вона знає рідну землю, відчуває її біди та клопоти, і зможе вивести що болить рідній землі, і допоможе їй розквітнути.

Проте на заваді тому ставатимуть сили зла, бо вороги України постійно чинитимуть підступи. «Багато обману буде, коли чорне назвуть білим, а багно — золотом. Бачу, як негідники замість жінки-матері об’являть народу чоловіка в жіночій подобі. Та фальшива личина голосно зватиме миритися з ворогами, а воювати з друзями. А ще підбиратиметься до жінки-матері, щоб забрати її силу. Та наш народ не обманеш, бо в ньому сила Правди!»

Дід Іван додає, що Правда — на стороні українців, і кожен має докласти власних сил для перемоги. «Як не трудитися, то не буде нічого! Якщо кривду бачиш — то не минати, а виправити на добро. Як самому сили мало — з людьми гуртуватися. Якщо влада своїх людей не шанує, гнати її в шию. Вірити в себе, в Україну, в материнське серце».

«Слід вірити в себе та в силу народу, — закінчує напучення віщун. — Багато було вовків у овечій шкурі, та всі вони безвісти згинули. А жінка-мати буде з народом і виведе його до світла. Пора вставати, прокидатися та піднімати Україну».

Про це розповіла спадкова мольфарка, екстрасенс, таролог, нумеролог, травник та цілитель Олена Стеценко.

Вона стверджує, що країна повернеться до спокійного та мирного життя без ризику тільки у 2026 році. Очікується, що саме тоді буде глобальна перемога та остаточна крапка у війні.

“Для мене завершення російсько-української війни означає припинення військових дій на території України, виведення України на межі 1991 року.

Це повернення Криму, повернення наших полонених, засудження керівництва росії, зокрема путіна, та всіх його прихильників та надання їм справедливого вироку.

Також відшкодування коштів та майна, яке втратила Україна. Повернення наших незаконно вивезених до росії дітей”, – уточнила вона.

У 2026-му процес завершиться, розставлять всі крапки над “і”, досягнуть мирних переговорів і звільнять українські території, повернувши до мирного життя.

Мольфарка переконана, що росія сама поверне Україні Крим. Водночас, нападів на Кримський міст з боку ЗСУ не буде, адже Україна не збирається його руйнувати. росіяни можуть самі це зробити, щоб звинуватити Україну. Ще вони бояться, що українці з Криму по мосту перейдуть в РФ.

Щодо воєнного стану, то його скасують до 2026 року і на той момент вже не відбуватимуться військові дії. Коли почнуть літати цивільні літаки – це питання будуть вирішувати до літа 2024 року.

“А восени я уже навіть бачила свій переліт до своєї подруги. Тобто літаки вже будуть літати уже восени 2024 року”, – додала Олена Стеценко.

Люди здавна хотіли зазирнути у майбутнє і на цей попит завжди знаходилась пропозиція. У давній Греції цю функцію виконував Дельфійський оракул, у Римі — гаруспіки, у середньовічній Європі — астрологи. Зараз спрогнозувати подальший хід подій намагаються різноманітні аналітичні центри, професійні футурологи, а також учасники «Битви екстрасенсів».

Рік тому Chas News розповідав, чи фігурувала Україна у пророцтвах Нострадамуса і Ванги та які передбачення на 2023 рік давали сучасні віщуни.

Тепер — час перевірити точність їхніх пророцтв і подивитись, які прогнози нам передрікають на 2024 рік.

Передбачення Нострадамуса на 2024 рік: війни і катаклізми
Мішель де Нортдам, він же Нострадамус — найвідоміший в історії фахівець у галузі пророчої справи. Таку славу йому принесли опубліковані у середині ХVI століття «Пророцтва» — 942 вірші (катерни), об’єднані у 10 глав (центурій).

Ось уже більше чотирьох століть ці вірші намагаються розшифрувати та побачити у них майбутнє. Щоправда, вдається це тільки постфактум.

Справа у тому, що Нострадамус як професійний віщун писав свої катерни максимально незрозуміло. У них мінімум конкретики, купа метафор і лише 14 разів вказані дати, та й ті не відповідають реальним рокам. До того ж Нострадамус використовував старофранцузьку мову і з вкрапленнями латини, італійської, німецької і створених на їх основі нових слів. Перші видання «Пророцтв» рясніли одруками, які пізніші редактори виправляли на власний розсуд, а при перекладі на інші мови зміст ще більше спотворювався.

Однак це і стало головною перевагою передбачень Нострадамуса — при бажанні у них можна побачити, що завгодно.

Зараз на цій ниві працюють ентузіасти пророчої справи, автори конспірологічних роликів на YouTube та британські таблоїди. Щоправда, ефективність їхніх спроб розтлумачити катерни наперед коливається у межах статистичної похибки.

Наприклад, у вересні 2022 року у Британії різко підскочив інтерес до творчості письменника Маріо Ридінга. Тоді таблоїди та блогери рознесли новину, що він ще у 2006 році правильно вказав рік смерті королеви Єлизавети. Однак це було єдине, що вгадав Ридінг — відповідно до його тлумачень, у 2022 році Карл ІІІ мав зректися корони, а Канада, Австралія та Нова Зеландія проголосити себе республіками. Такі висновки письменник зробив на основі катерну про нетривале правління «короля островів» (Карла ІІІ за версією Ридінга).

Іншим тлумачам щастить ще менше. І це чудово, адже в іншому разу у 2023 році ми стали свідками провалу місії на Марс, страшного голоду, початку Третьої світової, «небесного вогоню» (падіння астероїду чи інший вид Армагеддону) та обрання нового Папи Римського, який мав виявитися Антихристом.

Підбірка на 2024 рік не менш моторошна.

Ось перелік передбачень Нострадамуса на наступний рік від сайту Astrofame, який публікує гороскопи, надає послуги астрологів та має пів мільйона підписників у Facebook:

Громадянська війна у США
Зростання впливу Китаю
Руйнівний ядерний вибух
Незворотні зміни клімату
Знову «небесний вогонь на королівському палаці», що може потенційно призвести до кінця світу
Посилення міграційної кризи на фоні терактів
Чоловік та жінка об’єднують зусилля для встановлення нового світового порядку
Вбивство впливового світового лідера та поява нового, який у 2043 році встановить стійкий мир.
Як усі ці події можуть одночасно відбутися в один рік, автори не уточнюють. Так само вони за виключенням одного не вказали і вірші, з яких черпали натхнення при складанні прогнозу.

Не менш моторошні передбачення відібрали і британські таблоїди, які потім полюбляють передруковувати українські ЗМІ. У списку:

Війна за участі Китаю в Індійському океані
Цунамі, кліматична катастрофа
Початок Третьої світової
Вибори нового Папи Римського
Зречення Карла ІІІ.
Останні чотири пророцтва найбільш популярні — з посиланням на ті ж самі катерни їх публікували ще минулого року.

Щодо пророцтв Нострадамуса конкретно про Україну, то наша країна у його збірнику не згадується під жодною назвою. Лише кілька разів йдеться про Дніпро, Дунай та Чорне море.

Пророцтва Ванги про Україну на 2024 рік: нове повторення старого
Конкуренцію Нострадамусу за популярністю може скласти лише сліпа болгарська провидиця Вангелія Гуштерева, відома як баба Ванга чи просто Ванга.

З її передбаченнями поле для маневрів ще ширше. Справа у тому, що Ванга на відміну від Нострадамуса не залишила списку своїх пророцтв.

Існують аудіо- та відеозаписи бесід з провидицею, проте конкретики у них теж мало. Усі точніші передбачення з’явилися завдяки численним помічникам, учням, сусідам, родичам, журналістам — за їхніми запевненнями, ці прогнози ясновидиця колись озвучила у приватних бесідах.

Але найчастіше пророцтва Ванги просто вигадує жовта преса.

Минулого року британський The Sun писав, що у 2023 році Землю накроють сонячні цунамі, планета змінить орбіту, на АЕС станеться аварія, а людей почнуть вирощувати у пробірках.

А от список передбачень на 2024 рік на диво оптимістичний. За версією таблоїдів, на путіна станеться замах (можливо успішний). А ще людство очікує винайдення ліків від раку та прорив у квантових обчисленнях.

Щоправда, негаразди теж обіцяють: економічну кризу, кібератаки, напади терористів і знову ж таки зміну орбіти Землі.

В українських ЗМІ можна прочитати й передбачення Ванги для України: війна триватиме не більше двох років, і завершиться після того, «як на трон зійде восьмий». Джерелом зазвичай називають ученицю провидиці Ваню Станєву, яка зараз живе у Лондоні. Щоправда, посилання ведуть на її старі інтерв’ю чи аматорські відео у YouTube.

У будь-якому разі, до передбачень Станєвої варто ставитись критично.

На початку 2021 році вона віщувала, що Україна незабаром відновить мир, а за 5-7 років поверне Крим, Зеленський піде на другий термін, а Байден правитиме не більше двох років. А вже за рік провидиця обіцяла що станеться економічний прорив, а конфлікт на Донбасі «розрулиться на нашу користь».

Періодично виринають і старі пророцтва Ванги: Україна очолить союз п’яти країни, а до процвітання прийде, коли державу очолить жінка. Ці передбачення ходять мережею щонайменше десять років, а час їх здійснення регулярно зсувається на кожний наступний рік.

Пророцтва астрологів та мольфарів про Україну: коли закінчиться війна
В Україні вдосталь і власних провидців, пророцтва яких щодо термінів завершення війни регулярно публікують у ЗМІ.

Щодо цих передбачень також діє закономірність: чим більше у них конкретики, тим менша імовірність, що вони справдяться.

Наприклад, учасник «Битви екстрасенсів» Макс Гордєєв у квітні минулого року стверджував, що ЗСУ вийдуть на лінію 24 лютого у липні-серпні. У жовтні вже пророкував, що активна фаза війни завершиться у березні 2023 року. У квітні 2023 року казав, що плани українських військових реалізуються на 80% і багато окупованих територій звільнять ще цього року. У жовтні Гордєєв сподівався на перемогу ще у 2024 році, а вже наприкінці листопада змінив думку і заявив, що наступний рік швидше за все не буде переможним.

Схожа точність і у його колег. Так, астролог Влад Росс минулого липня пророкував, що у вже у серпні Україна зруйнує Кримський міст і візьме в оточення росіян під Херсоном, а «з вересня вони на колінах почнуть просити Україну завершити війну».

Зараз екстрасенс також віщує близьку перемогу — але вже до 2 червня 2024 року. За його словами, війна завершиться завдяки «диявольській кометі», яка зайшла у Сонячну систему і наблизиться до Землі до цієї дати.

Подібні терміни називає і Алакх Ніранжан. Ведичний астролог стверджує, що «смертельний бій» триватиме у квітні-травні і врешті завершиться перемогою. «Це означає, що Україна винесе росію вперед ногами», — говорить астролог. Щоправда, треба нагадати, що у травні 2023 року він обіцяв завершення бойових дій вже з 11 червня, а можливо навіть і раніше.

Все це доводить, що астрологія та інші види передбачень — справа вкрай неточна. Занадто сподіватись та спиратись на такі прогнози або, навпаки, заздалегідь панікувати, не варто.

Свої пророцтва мольфарки озвучили у програмі “Світ навиворіт”, провідним якою є Дмитро Комаров. Прем’єра відбулася на YouTube 5 грудня.

Так, одна з двох мольфарок – Марія Цвілінів – пророкує, що процвітатиме Україна за часів президента-жінки. Але прізвище вона не назвала.

“Коли буде жінка президенткою, згадайте моє слово, Україна має дуже процвітати. Тільки це триватиме не дуже довго. Потім знову буде зле”, – сказала вона.

Настати процвітання, за її словами, має за 3-4 роки.

Інша мольфарка Галина пророкує приблизно такі ж терміни, коли в Україні настане мир і люди стануть жити в достатку – 2,3 або 5 років.

Зазначимо, що мольфарами в гуцульській культурі називають людей, які, як вважається, мають надприродні та знахарські здібності, і є носіями стародавньої культури.

Австрійський цісар замовляв посуд у гуцульського майстра. Колекціоную речі все життя. Збудував на подвір’ї музей. Назвав “Альпеншток”. Так кажуть на палицю для походу в гори – прототип трекінгової. Мандрівники купували набійки-шильдики в містах чи на вершинах гір і прибивали до альпенштока. Колись по тих набійках можна було сказати, яким маршрутом людина ходила. Їх могло бути 30–40. Тоді видно, що турист – бувалий. Гуцули називали альпенштоки клябуками чи кальбуками. Користуватися ними їх навчили австрійці. Шильдиків вони не чіпляли, пишуть Версії з посиланням на газета по-українськи.

В експедиції їжджу, щоб побачити гуцульський край, автентику його сіл. Із сином раз на тиждень вибираємось. Обходили майже всі села Верховинщини й Косівщини. Зараз вивчаємо Закарпаття.

Олександр БУДЕЙЧУК, 48 років, підприємець. Народився 17 лютого 1973 року в місті Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області. Батько – фельдшер, мати – медсестра. Спеціальність інженера-механіка здобув у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Власник туристичної фірми. На подвір’ї свого дому відкрив музей-фотостудію ”Альпеншток” – демонструє автентичні гуцульські речі, які знаходить в експедиціях. У шлюбі. Дружина 48-річна Галина – вчителька англійської мови. Син Михайло, 26 років, – журналіст. Дочка, 20-річна Ксенія, навчається у Львівській національній академії мистецтв. Улюблений поет – Олександр Олесь. Хобі – куховарити. Найбільше любить їсти й готувати бограч
Зрозуміли, що мольфари досі є чи не в кожному гуцульському селі. Їхній дар нікуди не зникає, перед смертю вони комусь його передають. Серед предметів, за допомогою яких вони виконують свої дійства, є, наприклад, камінь з отвором усередині. Що з ним роблять – не розповідають. Є мольфарська громова палиця. Кажуть, якщо в лісі побачити змію, яка хоче з’їсти жабу, то їх тою палицею треба розігнати. Опісля вона стане громовою. Нею можна буде відігнати град, якщо казати певні примовки. Палицю, що зберігається в нашому музеї, подарував мольфар.

Мольфари перед смертю передають свій дар

На Гуцульщині мольфарство з’явилося пізно. Вчителі й перші школи виникли наприкінці XIX століття. Доти люди не вміли писати. Хоч і діяли церкви, та християнство перепліталося з язичництвом. Свята були християнськими, а обряди – язичницькими. Звісно, люди зверталися до священників, але ніхто не міг допомогти так, як це робив мольфар. До них ішли з усіма проблемами. Їх боялися і поважали. Біля їхніх хат і досі стоять черги. Люди ставлять намети і днями чекають, щоб почути пораду. Це сильні люди, які багато знають. Мають зв’язок із природою, певними силами, багато чого відчувають.

Важко було знайти чепелик – справжній гуцульський ніж мольфара. Вдалося випадково, але як саме – тримаю в таємниці. Ніж містичний. Якщо розповім, як потрапив мені в руки, може втратити силу.

Якось набрели на глухе село, яке майже вмирає. Підходимо до 200-річної хати, а там живуть люди. Перш ніж запитати, хто ми й чого прийшли, запрошують за стіл, пригощають. А вже тоді розпитують. Ця гостинність вражає, як і традиція знайомити гостей із найстаршим членом родини. Сучасні люди в низинах не звикли таке робити, соромляться часто. А в горах – навпаки. Старший у родині – головний.

Гуцульщина зникає, полонини пустіють. Мало хто хоче тримати овець і займатися господарством. Доріг, худоби й засобів для проживання нема. Ще кілька років без підтримки – і від цієї автентики залишаться лиш артефакти в музеях і сторінки у книжках.

Свята були християнськими, а обряди – язичницькими

Більшість сіл – високо в горах. Йти до них треба по 10 кілометрів, бо заїхати неможливо. Якось в одному такому знайшли давній стіл. Не могли відмовитися від нього. Змайстрували із сином палицю на 5 метрів, прив’язали до неї стола і снігами несли 4 години. Стіл зроблений наприкінці ХІХ століття, має візерунки, хрести. Вони й солярні знаки зображені майже на всіх автентичних гуцульських побутових речах. Наприклад, символом сонця був малюнок у вигляді круга з гуцульською ружею посередині. Знаки вважали оберегами. Гуцули прийняли християнство, щоб прикрасити свій культ, казав письменник Михайло Коцюбинський.

Столи є яремчанського, микуличанського, верховинського типу. Різняться відповідно до побуту в цих районах. Майстри в Микуличині, наприклад, робили так званий писаний стіл – з явора, оздоблений сливою. Стіл-скриня – верховинського типу. Поїли, поскладали миски й закрили.

В одному селі натрапив на глек, виготовлений в середині XIX століття. Був занедбаний, майже чорний. Малюнок побачив, коли відреставрував. Це робота видатного майстра гуцульської кераміки Олекси Бахматюка. У нього замовляв посуд австрійський цісар Франц Йосиф. Олекса робив колоритні малюнки з сюжетними композиціями, які не повторювалися. На цьому глеку зобразив двох панів у капелюхах, які щось продають один одному – між ними є ваги. Посеред композиції – австро-угорський герб.

Цікаві села в Богданській долині на Рахівщині. Особливість цього району в тому, що лише один із Закарпаття входить до складу Гуцульщини. Густонаселений і має такі присілки й хутори, до найближчої хати яких треба йти зо 2 години. Цей шлях люди долають щодня. Там прекрасні краєвиди з автентичними хатами. Що вище піднімаєшся в гори, то добріші там живуть люди.

У селі Чорна Тиса неподалік селища Ясіня знайшли деталь від кляузи – гуцульської гідротехнічної споруди, призначеної для сплавляння лісу маловодними гірськими річками Карпат. Це чи не найстаріший артефакт у музеї. На ній написано “Берлін 1812 рік”. Був здивований, що в той час існували технології, за допомогою яких сплавляли ліс. Знахідка стала відкриттям. Три дні вивчав інформацію про сплавляння. Поїздів тоді ще не було, шосейних доріг чи машин – також. На фірі багато не повезеш, тому ліс сплавляли річками й навіть потічками. Їх перегороджували, щоб утворилася загата. Робили кляузу: з одного боку виникало озеро, в якому складали зв’язане дерево. Коли шлюз відкривали, вода виливалася разом із деревом, на якому сидів керманич – бокораш. Текла до повноводнішої річки чи наступної кляузи-гаті. Їх багато в Карпатах полишалося досі. До кляузи Балтагора, наприклад, ми добиралися джипом 9 годин. Зазвичай це фантастичні місця з озерами й залишками дерев’яних кляуз.

Що вище в гори, то добріші там люди

Познаходили багато рекламних, вуличних, страхових табличок. Одна з них висіла на залізничному переїзді. На ній написано, що коли почуєш звук дзвона, як має їхати поїзд, то треба відійти від колії. Табличка трьома мовами – німецькою, польською та українською. Датована 1890 роком.

Гуцульська культура багатюща всім – піснями, обрядами, музикою, узорами, сільським господарством. Кожне село живе по-іншому. Відрізняються слова, акценти різних регіонів. Коли їдемо це досліджувати, то не ганяємося за речами. Найважливіше – віднайти автентику.

Про це 16 лютого йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

ТСН вирушила до карпатських віщунів. Мольфари розповіли, що “чекає на Україну дуже важка доля”, “Україна має ще процвітати”, “Вірус, я думаю, що навесні він би мав відступити”, а
Коронавірус та війна на Сході: що пророкують українські мольфари
Коронавірус та війна на Сході: що пророкують українські мольфари
дата закінчення війни на Донбасі “не готова ще”.

Що буде з пандемією коронавірусу
Що на нас чекає — з цим запитанням ми приїхали до Магдалени Мочіовські, яка називає себе сучасною мольфаркою. Вона із закарпатського села, але їздить різними містами. Зустрічаємося у Львові. Каже, свій дар вона отримала у спадок від бабусі. Пандемію коронавірусу передбачила за кілька місяців до її початку і попереджала про жахливі наслідки.

“Я казала, а ніхто мені не вірив”, — каже вона.

У майбутнє Магдалена зазирає крізь джерельну воду, на яку крапає віск від свічки. У ритуалі використовує цвях — каже, він стародавній, мольфарський, зі спеціального металу, і заряджався 33 дні у дереві, в яке не раз била блискавка. Прогнози віщунка дає невтішні.

“Якщо ми чекаємо, що вірус відступить і світ стане таким, як ми знали його до того, то цього не буде. Вірус мутує і набирає нові оберти. Багато людей помре”, — говорить мольфарка.

Економічна криза
Магдалена додає, що карантинні обмеження обурюватимуть людей у всьому світі та призведуть до проблем з економікою.

“Бачу бунт у всьому світі й не тільки в Україні. Тому, що народ — не пес, народ не можна загнати в буду. Бачу величезну світову економічну кризу в усьому світі”, — каже Магдалена.

Коли завершиться війна на Донбасі
До віщунів ТСН приїздила двічі. 2019 року, за їхнім прогнозом, президентом мав стати чоловік “зі Сходу”, і за два роки — закінчитися війна. А за п’ять років до цього, 2014-го, вони передрекли війну на сході України, коли там ще навіть не стріляли.

Нині, на восьмому році війни, віщуни кажуть, що ситуація поки що не зміниться.

“На жаль, кінець війни ще не близький, але бачу далі покращення України у сфері війни. Ми потрошки будемо відвойовувати наші території”.

Розпад та занепад Росії
А от країні-агресорці слід готуватися до великих змін. І про це каже не тільки Магдалена.

“Якщо Україна стане вільною, то я думаю, що ми побачимо дуже скоро розвал нашого великого сусіда. Розвал на маленькі князівства і занепад”,— говорить мольфар Стефан Овен.

“Він (Путін. — Ред.) не сам піде. Там будуть переміни. В політичній арені. Замінять його”, — каже Магдалена.

Зміни на політичній арені України
І наостанок — чи будуть зміни у політичному житті України. Тут віщуни інтригують: хтось покладається лише на вищі сили, а хтось передбачає, що найближчим часом в Україні з’явиться новий молодий політик, який виведе Україну з політичної та економічної кризи. А допомагатиме йому невідома жінка.

“Цю людину ніхто не знає. Ця людина випливе нізвідки. Ця людина очолить рух певного кола людей і ця людина буде сприяти тому, щоби ситуація в Україні покращилася. І щоб ми нарешті, колись, завершили цю війну”.

“Двоє людей молодих. Оці молоді люди поставлять цю Україну на ноги. Якась там є ще жінка”.

Хто такі мольфари
Чи вірити українським провидцям — кожен вирішує сам. Мольфарами в Україні називали жителів Карпат, які мали надприродні здібності. Загалом, кажуть, їх було 13, і вважається, що останнім був Нечай, який помер 10 років тому.

Але в Карпатах є все ж ті, хто наважується назвати себе мольфаром. ТСН зустрічала різних – тих, кого не знайти в Інтернеті. І таких, як Магдалена, яка є активною користувачкою соцмереж і має сайт, на якому рекламує свої послуги.

“Сила мольфара полягає в горах. Людина, яка не народилася в горах, яка ніколи не бачила гір, ніколи не може стати мольфаром і ніколи не має права навіть називатися мольфаром. Тому що мольфарам надають силу гори”.

Раніше учасник “Бuтви екстpaсенсів” зробив передбачення про Україну, в якому заявив, що Україна залишиться цілою, а війcькові дії лише зміцнять її і зроблять сильнішими.

Тепер ще один найсильніший медiум розповів про те, що скоро в країні настане мир.
Переможець “Бuтви екстpacенсів” Мохсен Норузі розповів про те, що вже 2020 році для України настане період процвітання. Він упевнений в тому, що бoйoвики підуть!

Медіум переконаний, що президента України чекає спекотне непросте літо, але проблеми на східній Україні закінчиться вже найближчим часом

Крім того, Норузі впевнений, що новий президент вже восени зможе домогтися багато: він сформує нову команду, приверне в економіку великі іноземні інвестиції, створить нову базу робочих місць.

Родина карпатського мага Гоя (справжнє ім’я Андрій Атаманюк) обурилася на мольфарку, яка називає себе внучкою їхнього діда. Спадкоємці відомого знахаря, який помер 26 років тому, мають намір через суд вимагати ДНК-тест на встановлення родинного зв’язку із загадковою жінкою, йдеться в сюжеті ТСН.

На обійсті Гоя в Шешорах зібралися його спадкоємці в чотирьох поколіннях – донька Наталія, троє онуків, правнучка і навіть двоє праправнуків. Вони показують свідоцтво про смерть чи не найславетнішого мольфара Карпат і безліч фото з дідом.

“Ми вам доказуємо, що він з нами жив”, – кажуть ці люди. Велику сім’ю за одним столом мимоволі зібрала мольфарка, яка живе на Прикарпатті і теж називає себе онукою Гоя.

“Були шешорські люди в цієї Ольги, навіть давали мені її номер телефону”, – каже онучка Орися. “Якщо вона онучка Гоя – ми перепросимо її, а якщо ні, то як це? Люди будуть казати: ти не помагаєш, значить, твій дід теж був дурак”, – каже онучка Марія.

Гой приймав людей майже 50 років. Рідня вірить, що дар лікувати, зокрема епілепсію, він отримав із неба. “Тато мій бачив Діву Марію”, – каже донька мольфара. “Він примовляв, не ворожив. Треба було брати воду, яка ночує в хаті”, – пояснює онучка. Із водою людей нині приймає і загадкова мольфарка Ольга, котра каже, що бачить на ній літери. Це вона пояснює даром, який отримала в 11-річному віці. “Багато людям помагаю. Я себе не рекламую і ні в кого гроші не беру. Просто це передається з покоління в покоління”, – пояснювала вона.

Родичі цьому віри не ймуть. “То ми не звірі, ми всі люди – приходи, признайся, що ти є”, – кажуть онуки. “Це є фальш. Бо тато дійсно воду замовляв”, – каже донька. “Якщо вона помагає, то нехай. Але тільки не робить рекламу, що це від діда в неї талант. Талант передати від одного до другої – це ні, не можна”, – вважають у родині. В тому, що в діда могла бути сім’я на стороні, спадкоємці сумніваються, тому телефонують самій загадковій мольфарці. Та скидає виклик, на другий відповідає, що готова приймати вдома тих, хто хоче прийти. “Вас турбує правнучка Гоя, хотіла би з вами поспілкуватися. Як розумію, ми з вами родина… Все, вона виключила. Бачите, яка вона внучка Гоя”, – коментують розмову рідні Атаманюка.

Вони переконують, що свої знання Гой передав лише одній онуці, але такого дару, який мав сам мольфар, онука не отримала. Дідової слави рідня теж не хоче, але й іншим використовувати його імя більше не дозволить. Тому стосовно мольфари Ольги вимагатимуть провести ДНК-тест на визначення спорідненості. “Ми будемо писати до прокуратури”, – каже правнучка. Рідні впевнені, що суд зобов’яже провести аналіз, котрий розставить усі крапки над “і” в цій історії.

Про це йдеться в сюжеті “ТСН“.

Їхніх телефонів в інтернеті не знайти, а місцеві жителі кажуть, що справжніх знавців таємниць лишилося небагато. “Вже в горах мольфарів мало є”, – стверджують люди. Одні розповідають про бабу, що гадає на квасолі в Черемошні, інші скеровують у Верховину до Калини – ця майбутнє України читає по картах. “Перемир’я якесь буде з Росією. В 19-му році мала би закінчитися війна”, – каже вона. Про президентські вибори ворожка каже, що в другий тур вийдуть чоловік і жінка, а от розквіту України слід чекати не раніше 2020 року, в який може статися якась велика зміна. “Буде розвиток великий, все почне підійматися з колін”, – каже вона.

Далі їдемо у село Черемошня до мольфарки Марії Данилюк. Вона розкладає майбутнє на квасолі, і в 2014-му передбачила російську агресію. Цього разу віщує, що війна до двох років – і скінчиться, але Крим Україні не повернуть. “Україна була і буде. Виберемо собі файного чоловіка”, – каже вона.

У сусідній Буковині живе ще одна Марія, але на прізвище Ткачук. Знавці кажуть, що вона справжня мольфарка – з чорним котом. За повір’ям, чорні тварини допомагають чародійникам і захищають їх. Ця Марія знімати себе не дозволяє, а приймає всіх, окрім журналістів. Щось містичне стається вже на підїзді до її села – машина ламається. “Ні з того ні з сього відключається повний привід, а потрібно їхати в гори”, – констатує водій. Слідом нова біда – камера раптово перестає писати звук. “Якась містика відбувається з апаратурою. І батарейки, котрих мені має вистачити на тиждень, змінив дві пари – сідають миттєво. От саме такого ще ніколи не було, я оператором працюю вже 26 років”, – зізнається він.

Довезти до віщунки береться Сергій – він і гід, і водій. Поїздка УАЗиком по гірських ріках і бездоріжжю коштує 500 гривень. Обійстя мольфарки на вершині, вона приймає, але вийняток не робить – навіть сфотогафувати себе забороняє. За зачиненими дверима ми побачили і відкрили ту саму заговорену книгу, про яку розповідали місцеві – вона з XV сторіччя, на старослов’янській мові. Не на камеру Марія віщує – президентом стане чоловік зі сходу, і вже за два роки в Україні буде мир.

Увесь час, поки знімальна група була у Марії, водій намагався полагодити редакційну машину. Але їхати вона почала, щойно журналісти повернулися з гори. “Знову все ввімкнулося. Містика”, – дивується водій. Дорогою до готелю зустрічаємо ще й сусідку Марії — Ольгу. Вона розповідає подробиці про життя віщунки: та спілкувалася з Януковичем і досі має звязок з його колишньою речницею Ганною Герман.

“Цієї Марії дочка попала в Києві секретаркою у Верховну Раду, і так вона з ними з’єдналася. Янукович був у Дихтинцях, була Марія Матіос, ті всі з Верховної Ради. Великі свічки купували по 500 гривень. Я лиш чула, що приїхав Янукович і син Януковича, і ця Герман була в її дочки на весіллі”, – каже жителька Карпат.

Музей неймовірно колоритний, як ззовні так і з середини. Зовні він навіть чимось нагадує хатку на курячих ніжках із всім відомої казки. Моторошний скрегіт від відкривання дверей, мовляв відлякує зло. Доглядає за музеєм пані Ганнуся, котра й проводила екскурсію журналістам, що зацікавилися магічною стороною Гуцульщини.

В музеї справді є чимало моторошних експонатів, котрі в минулому мольфари і відьми використовували у своїх ритуалах. Одним з таких експонатів є нитка з кабанячим іклом і голкою. За словами пані Ганусі цей експонат розбив не одну щасливу сім’ю. Ним орудувала мольфарка Марія Семениха, що вміла приворожувати чужих чоловіків. У неї їх було шестеро і це в офіційних шлюбах. Є тут і місцева лялька вуду, що може позбавити життя. Є різноманітні ножі, камені, що впізнають відьму, особисті речі відомих мольфарів, як от підсвічник і хрест самого Михайла Нечая, що колись пророкував сьогоднішні бойові дії на Сході України. Є тут і хустини знахарки Параски Соколовської, що вміла розмовляти з плазунами.

Не обійшлося і без цілющих експонатів, як от настойки з гадюк, котрі на думку місцевих лікують від багатьох недуг. Сама пані Ганнуся більшості експонатів руками не торкається, ймовірно боїться впливу чорної магії. Жінка беззаперечно вірить в силу всього, що знаходиться в цьому музеї, адже каже, що колись давно один з таких знахарів врятував її від сліпоти.

Раз на рік вони йдуть у нікому невідомі печери, аби там, не бачачи Сонця, провести у зародку дванадцять днів і дванадцять ночей, очиститися й відродитися такими, якими вони бажають, пише сайт spadok.org.ua

Їх називають по-різному: ворожбитами, відунами, віщунами, цілителями, химородниками, яритниками, відьмаками, потворниками, чарівниками, примівниками, кудесниками, планетниками або мольфарами. Слово “мольфар” найбільше прижилося серед гуцулів, мешканців південно-східної частини українських Карпат, оповилося легендами і стало асоціюватися з карпатськими відунами. Вперше, в Україні про мольфарів заговорили після виходу повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” у 1911 році, котра відразу стала культовою, ще пізніше — через півстоліття, після однойменної екранізації твору грузинським режисером Сергієм Параджановим.

Кожен мольфар має свій стиль роботи

Ось, як про гуцульських віщунів повідав сам мольфар, знахар, уродженець села Верхній Ясенів покійний Михайло Михайлович Нечай: “…Основна могутність мольфара у його словах та співах. Мольфар здатний творити як добро, так і зло. Кожному мольфару притаманний свій неповторний, так би мовити, стиль роботи. Деякі з них народжуються з магічними знаннями, тобто є мольфарами за спадком, які передаються з покоління в покоління однієї родини. Інших вчать. Одні оволодівають чорною магією, другі — білою… Це є мінус і плюс як штепсель, тут плюс, а тут мінус – це чорні і світлі сили і між ними йде боротьба. З цього починається життя, цим воно і продовжується. Мольфар має бути глибоко духовною особистістю, так як він звертається до Бога та небесних сил з проханням про допомогу. Якщо мольфар чинить неправедно і порушує закони Природи, він може бути позбавлений магічних можливостей… Я хочу знайти учня, але досі ще не зустрів такої людини. Він повинен любити людей природу, а не гроші. А де ж такого дурня знайти, адже сьогодні навіть гроші люблять. Чесно кажучи, я вже знаю дату своєї смерті. Знаю, від чого помру, але сподіваюся, що до того часу з’явиться все ж людина, у якої є покликання стати мольфаром. Без нього нашій традиції – кінець”.

Мольфари – слов’янські волхви?

фото Кушніренко Мирослав Львович
Селилися карпатські чарівники переважно на окраїнах сіл, у високогір’ї, де їх ніхто не знав і не бачив. Доводилось долати чималі дистанції, аби доступитися до відлюдника. Відчайдухи долали бурхливі потоки Тиси, Прута або Черемоша – найосновніших та наймагічніших карпатських рік, переходили напівзруйнованими підвісними мостами-кладками, блукали гущавинами лісу, підіймались безлюдними кам’янистими тропами, і аж тоді, на самому ґруні, вкритому густим туманом, являлась мандрівнику ґражда мольфара… Кожен, хто пройшов таку подорож, вже був достойним, вже заслужив, щоб поважний старець вислухав його, дав гідну пораду.

Не всі мольфари – похилені старці, їх зображали по-різному: дужими, вусатими, бороданями, з важким поглядом і чорними густими пасмами, у косматій ґуні, мудрецями. Іноді й неможливо було пізнати – чи то дядько, чи старець, чи просто леґінь, який подався у мольфарство. Багато хто споріднює їх зі старослов’янськими волхвами. Зрештою, Олег Гуцуляк у своїй книзі «Пошуки заповітного царства» наводить читача на цікаві роздуми: відомі нам слов’янські волхви – це, можливо, карпатська жрецько-шаманська група кельтів – волохи (галл. Volcae), пов’язана з тотемом вовка, котрі мігрували з Італії (Влохії) в Карпати. Тут вони осіли і асимілювали частину балканських етносів, утворивши цілу націю – романи (румуни) та заснували царство Валахію.

Чорний кіт – “прикордонник” паралельних світів

Доповнює образ мольфара чорний кіт. Саме чорні коти неодмінні учасники магічних обрядів і таїнств з давніх-давен. Так, у XIV столітті християнська інквізиція спалювала на вогнищах не тільки відьом, але й їх чорних приспішниць – кішок, як їхніх співучасниць. Відомий гуцульський мольфар Михайло Нечай, зазвичай, до своїх гостей виходив з чорним котом на ім’я Млинцур, й не дивно, тому що саме чорний кіт тонко відчуває ауру людини, енергетику, уловлює її думки, може визначити хворе місце, а також захищає свого володаря від усіх можливих вроків та псувань, відвертає блискавки від оселі. Кіт для мольфара – своєрідний оберіг, “прикордонник” паралельних світів, ладує простір у якому живе і творить чародій. Борони Боже бити чи знущатися над котом – за це неминуча розплата. Якщо собака ще може господареві пробачити зухвалість, то кішки не зроблять цього ніколи.

Знахарі та хмарники

За типом енергій мольфарів можна класифікувати на «сонячних» та «місячних», а за різновидами діяльності на:

І. ВІЩУНІВ або ВОРОЖБИТІВ – ті, хто відгадують минуле і передбачають майбутнє

ІІ. ГРАДІВНИКІВ або ХМАРНИКІВ – ті, хто відвертають град і бурю

ІІІ. ЗНАХАРІВ або ПРИМІВНИКІВ – ті, хто лікують недуги травами, заговорюють хвороби
Михайло Нечай
Про віщунів або ворожбитів писав народний дослідник Гуцульщини Антін Онищук:«Ворожбитом називають такого, що знає ворожити та відгадувати минувшину і будуще інтересованого, його родини, худоби і т.д. Ворожбит чи ворожка подивиться на долоню, загасить ватру, зіллє воску або олова і викладає інтересованому, хто заузєвсі на нього, яка висит на него придибашка, з чого йому паде щіскє. Коли прийде хтось в нещастє (худоба, процес, крадіж), то Ворожбит подає йому близші інформації про причини нещастя та як лихові зарадити».

Цікаву інформацію про градівників подає у своїй монографії «Гуцульщина» Володимир Шухевич: «Градівник се такий чоловік, що знає відвертати град. Він разит (їсть раз на добу) на св. вечер, у вечеріх бере вечері непочитої з усего трішки, бере мітлу та кочергу, та з ним усїм обходит три рази свою хату и кличе: «Прошу тебе тучу, кріз тучу, прийди до мене пити, гуляти, весилити си, греміти, дудніти, бити, я тебе прошу». Потому входит у хату, набрану вечеру кладе у платинку и ховає будь-де, вона там має стояти до свйит великодніх, йик сховав, засїдає їсти, через цїлий чьис вечері не має ні до кого говорити. Перед свйитами великодніми купує у 9 крамницьих ладану по 1кр, приносит єго до дому, вісипає до тої платинки з вечерев, тай кладе верх дори осьвйитити. Потому ховає знов, аж доки туча не йде».

З градівниками або хмарниками пов’язаний запис з Бойківщини у «Приповідках» Івана Франка: «Хмарником називають чоловіка, що має вміть відганяти або насилати градів і хмари». Окремі джерела вказують, що хмарники є «природжені і вчені»: «То йи такі природжені хмарники, що він до того знає. Так само як упир йи до молока».

“такі, які могли покеровувати звіром…”

Мольфар Федір Дарадуда
Щодо знахарів, то як зазначав відомий український лінгвіст Броніслав Кобилянський:«…знахар рятує пошкодованих примівками та зіллям». Були серед них й такі, які могли покеровувати звіром: «Є такі знахарі, що наверне звір, куди хоче. Они мают припис тим орудувати. Они є так, як слуга у газди, тоти знахарі, над ними є росказники» (А.Онищук, 1909). Саме слово «знахар» відоме багатьом слов’янським мовам і в більшості випадків тлумачиться як “народний лікар”, який користується власними немедичними способами лікування: травами, обкурюванням, нашіптуваннями тощо. Деякі мовознавці відзначають у слові «знахар» арійський корінь «хара», котрий позначає один із семи енергетичних центрів-чакр людини (від «чара» – життєдайна енергія), кожна з яких є джерелом інформації про організм.

А чому ж мольфарів назвали саме мольфарами? Цікаву аналогію з “мольфар” зустрічаємо у давньоруськім слові “молнія”, себто грім, блискавка. Молот бога-громовержця Тора теж звався – “мьольнір”. Більшість мольфарських обрядів пов’язано саме з цим природним явищем. Дерево, уражене блискавкою — вважали священним, з нього виготовляли сакральні мольфи – заговорені предмети, які володіють магічними властивостями, та гуцульські етнічні інструменти, які відрізнялися неабиякою гучністю та мелодизмом, могли вводити людину в транс, лікувати звуком. Були у мольфарів і громові палиці – ними відганяли грозові, градові хмари.

Як бачимо, мольфарство – велике мистецтво і надзвичайна відповідальність, у першу чергу, перед собою, перед нащадками, перед народом. Без відунів – світ втратить сенс, втратить цінності. Мольфари – наша автентика, те, що робить нас унікальним і самобутнім народом, цікавим для світу. Будемо сподіватися, що побільшає людей духовних, а не шарлатанів, бо мольфар – глибоко віруюча людина, яка дає світу зрозуміти одну істину: “Свято шануй рідних Богів і Предків, живи в злагоді з Природою і самим собою, чини по совісті, а якщо шукаєш Вищого Знання – пізнай себе…”.

І наостанок кілька унікальних відео-інтерв`ю з Михайлом Нечаєм:

Документальний фільм “Мольфар” (реж. Олеся Моргунець)