Рociя пaлaє: в Омcькiй, Кpacнoяpcькiй тa Нoвocибipcькiй oблacтяx poзпoчaлиcь вeликi пoжeж.

Інтepнeт видaння ВОЛЯ ЖИТТЯ, з пocилaнням нa coцмepeжi пoвiдoмляє:

Рociя пaлaє: в Омcькiй, Кpacнoяpcькiй тa Нoвocибipcькiй oблacтяx poзпoчaлиcь вeликi пoжeжi.

Чудoвa нoвинa!

Чeкaємo i в iншиx oблacтяx pф!

Нагадаємо “Вopoг зpoзумiв, щo битву зa Хapкiв фaктичнo вжe пpoгpaв. Йoму будe дужe вaжкo aтaкувaти нaшi пoзицiї ЗСУ, якi зapaз ми тpимaємo.” – Синєгубoв.

Про це повідомили у пресслужбі Івано-Франківського обласного управління лісового і мисливського господарства, передає Фіртка.

Попередньо у лісових розсадниках підприємства працівники виростили більше 90 тис. шт. сіянців дуба звичайного, ялиці, модрини та інших лісових культур. На відведених площах провели підготовку ґрунту.

Загалом, навесні лісівники Калуського лісгоспу запланували створити лісові культури на площі 10,7 га, під природне зарощування залишено – 6,5 га.

Про це йдеться на сайті проекту, передає Фіртка.

Як там зазначають, у лісгоспах підконтрольних Держлісагентству висадили 1 538 536 дерев. А от комунальні лісові підприємства посадили 166 000 дерев, а установи природно-заповідного фонду – 12 270.

Загалом в Україні висадили 57 931 064 дерева.

Нагадаємо, що ініціатива передбачає збереження та відтворення лісів, збільшення їх площі. Зокрема, у планах – висадити на території України 1 мільярд дерев у найближчі 3 роки. За 10 років площа лісів має зрости на 1 мільйон гектарів.

На південному заході Іспанії вирують потужні лісові пожежі. Працівник надзвичайної служби загинув, а близько тисячі людей були змушені покинути свої домівки.

Палає на гірському хребті у провінції Малага, і вщухати полум’я не збирається. Загасити його заважають спека й сильний вітер. Що стало причиною загоряння, наразі розслідують. Слідчі підозрюють, що йдеться про підпал.

Приборкати полум’я до завтра навряд чи вдасться, кажуть пожежники. Місцева влада надала їм додаткові літаки для гасіння – наразі на місці працюють майже сім десятків повітряних суден і сотні людей.

Про це повідомили у Державній екологічній інспекції Карпатського округу, пише Фіртка.

У період масового розмноження диких тварин забороняється проведення робіт та заходів у природному середовищі, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, вибухові роботи, феєрверки, санітарні рубки лісу, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах тощо).

Забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин зобов’язані підприємства, установи, організації й громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу. Навіть використання лісових ресурсів і проведення лісогосподарських заходів повинні здійснюватися з урахуванням збереження сприятливих умов для розмноження диких тварин.

Державна екологічна інспекція Карпатського округу на час «сезону тиші» здійснює контроль щодо дотриманням встановлених обмежень в середовищах перебування диких тварин. До перевірок заплановано залучати органи Нацполіції, представників Держлісагентства та громадськості. Особлива увага буде зосереджена захисту території природно-заповідного фонду.

Для порушників передбачена адміністративна відповідальність за статтею 87 КУпАП, суми штрафів становлять 510-850 гривень для громадян та 850-1190 гривень – для посадових осіб.

Встановлено, що засуджений без спеціального дозволу здійснив незаконну порубку дерев породи ялина в лісовому масиві Довгопільського лісництва Верховинського районного лісгоспу, внаслідок чого державі завдано збитків на суму майже 50 тис. грн.

За принципової позиції прокуратури судом визнано зловмисника винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та призначено покарання у межах санкції статті. Окрім того, за цивільним позовом прокуратури з обвинуваченого стягнуто грошові кошти в розмірі заподіяної ним шкоди.

У соцмережах звинувачують у наслідках стихії лісівників, які «знеліснили» Карпати, хоча науковці переконують, що руйнівні паводки для Карпат – звичне явище. Оскільки територія Карпат (басейни Тиси, Дністра та Пруту) є одним із найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Паводки на Прикарпатті були у 1164, 1230, 1649, 1668, 1700, 1730, а також у 1864, 1867, 1911, 1927, 1941, 1955, 1969, 1980 і 2008 роках.

Під час великих і тривалих дощів навіть на заліснених водозборах вода не встигає просочуватися в ґрунт, тому вплив лісу нівелюється. Коли кількість опадів перевищує можливості лісу, то вода приречена стікати схилами. Про це “Галку” інформує пресслужба обласного управління лісового і мисливського господарства.

Щодо заготівлі деревини на Прикарпатті держпідприємствами Івано-Франківського ОУЛМГ, то за останні роки обсяги заготовленої деревини зменшилися. Так, у 2016 році обсяг заготівлі ліквідної деревини від усіх видів рубок склав 991,1 тис.куб.м, у 2017 році 958,9 тис.куб.м, а у 2018 році 918,3 тис.куб.м, у 2019 році заготівля складає 897,6 тис куб.м. З початку року державні лісгоспи заготовили 309,2 тис. куб.м, що на 75,7 тис. куб. м менше, ніж у відповідний період минулого року (на 20%).

Поступово в лісових господарствах змінюється структура рубок. Протягом 10 років частка вибіркових і поступових рубок збільшилася з 16% до 35%. Структуру суцільних рубок головного користування у 2020 році у порівнянні з минулим 2019, зменшено на 27 %.

Лісозаготівлі, кажуть лісівники, ведуться з широким запровадженням природо-зберігаючих технологій з урахуванням сучасних вимог природо- і ресурсо-збереження.

Ці два фактори впливають як на обміління озер, так і на падіння ґрунтових вод. Про це в коментарі OBOZREVATEL розповів еколог Олександр Соколенко.

За його словами, ситуація для великих річок в країні не настільки критична, тому що обміління Десни і Дніпра обумовлено саме аномально теплою зимою.

“Але це аномалія, яка швидше за все не буде повторюватися з року в рік. За останні десятиліття ми могли спостерігати подібні гойдалки з дуже теплими або навпаки дуже холодними зимами”, – підкреслив еколог.

Соколенко спрогнозував, що в наступних роках рівень води в річках буде вище, ніж зараз, якщо повторення останньої зими не буде. Але навіть при цьому склалася загрозлива для багатьох сфер ситуація, розповів він.

“Це несе за собою дуже багато наслідків, в тому числі масове висихання дерев, особливо хвойних. Сотні тисяч гектарів лісів у нас фактично знаходяться в пригніченому стані. Це удар по сільському господарству, так як відчувається нестача вологи в грунтах, що впливає на вегетацію рослин і урожай. Це і проблеми з питною водою, які можуть з’явиться в ряді регіонів, тому що в колодязях води не буде”, – зазначив Соколенко.

У зону ризику особливо потрапляють південні області, якщо погода буде посушливою, є ймовірність введення обмеження подачі питної води для населення.

“Проблеми поглиблюються з просуванням на південь, там ці процеси більш відчутні. Південна Україна – перший кандидат для таких обмежень. Звичайно, якщо синоптична ситуація кардинально зміниться і підуть постійні дощі, цей ризик зменшиться. Але якщо погода буде посушливою, то це стане неминучим”, – заявив еколог.

Про корупцію в лісовій галузі, та чи можна її побороти – далі в матеріалі.

В Яблунському лісництві кипить робота. Мов підкошені, одне за одним падають дерева. Процес вирубування схожий на лісовий апокаліпсис. Ялиця, смерека, бук – їх сотні. І на жодному немає клейма. Як і документів на вирубку, пишуть Версії з посиланням на Подробиці.

“Чому ви документів біля себе не маєте? – Мені не треба. Мені начальство доповіло рубати, значить рубати”.

За кілька днів тут “вичистили”більше гектара. Богородчанські лісівники переконують: усе це – рідколісся.

“Рубаємо дерева погані, криві. Це рубка рідин іде, яка осталася після вітрів”, – говорить Дмитро Бойко, майстер лісу Яблунського лісництва.

Та на складах здорова і цінна деревина. Заниження реального обсягу та якості – найпоширеніша схема лісової корупції.

“От подивіться. – Що ви мені зразу то показуєте. – А оце? За гектар 40 оце получилося ціленьке”.

У сусідньому Надвірнянському районі ситуація подібна. Лісовози ганяють – і в день і вночі.

“Я знаю скільки машин. Цілий день. Рано вверх, а надвечір назад гружений лісгосп місцевий, а хто рубає я не знаю”, – говорить Юрій, житель села Зелена.

У селі Черник про вирубку знає кожен, та говорити на камеру люди бояться. Останні роки, за словами активістів, лісники пиляють, прикриваючись санітарними рубками. Обсяг таких в області зріс щонайменше удвічі.

“Маніпулювати цими поняттями, цими санітарними рубками доволі зручно, тому що це є рубки позапланові, тому що на планову дані таксації, лісовідведення це план п’ятирічний заготівлі і змінити в ньому будь-що важко. прикриваючись санітарними рубками просто здійснювати господарську діяльність, звичайну лісоексплуатацію”.

Контролювати облік вирубаної деревини не допомагає навіть чіпування. Адже бирки можуть використовувати повторно, а вивозять часто взагалі без жодної накладної. Кілька загружених лісовозів зустрічаємо просто на дорозі. На прохання показати документи – лісники тікають.

“Перевожу кожен день. Вчора післявчора кожний день. Це Надвіряниський держлісгосп”, – говорить Микола, водій лісовоза.

Масові незаконні вирубки чи не щодня фіксують по всій області. Правоохоронці беруться лише за одиниці. Зазвичай, завдяки тиску активістів та журналістів.

Цікаво, що види грибів, які можна збирати в ранній весняний період, дуже нечисленні, і саме тому потрібно знати, які весняні гриби можна використовувати в харчових цілях, а які різновиди здатні викликати сильні отруєння.

Тим не менше в карпатських лісах уже з’явилися зморшки їстівні — невеличкі гриби з п’ятисантиметровими шапинками жовто-бурого кольору і приємним запахом.

У деяких країнах цей гриб називають “королем”. Ціна кілограма свіжих грибів у них сягає майже 3000 гривень, а сушені коштують більш як 17 тисяч.

Ці гриби ще називають грибними первоцвітами, адже з’являються найпершими.

Щоправда, вони належать до умовно їстівних, тож, принісши з лісу, потрібно годину варити аби виварити гельвелову кислоту яка є у грибах, а толі зцідити та добре промити у холодній воді.

“Далі кладу їх до чавунця, додаю моркву, заливаю сметанкою і ставлю тушкувати. Коли страва майже готова, то посипаю сумішшю перців, додаю сіль і зверху кришу зелену петрушечку. Смакота неймовірна”, – розповідає грибник з 20-річним стажем Андрій.

Новачки інколи можуть не помітити та взяти замість зморшка їстівного строчка звичайного, який є отруйним.

Тож грибники радять дивитися на забарвлення гриба – у шморгуна воно шоколадно-коричневе, а у зморшка – насичено каштанового кольору.

В одній зі прямих трансляцій у Фейсбуці Д.Комаров висловив занепокоєння масштабними вирубкми лісу в Карпатах, пишуть новини Закарпаття.

“Сьогодні пролітали, до речі, над Карпатами. І хочу сказати, що був неприємно вражений масштабами вирубки лісу. Знизу це не видно, а от з висоти — просто жахіття якесь! На багатьох вершинах є залисини, просто знищений ліс. Його щодня вивозять, продають… Видно, що це таємна вирубка, туди веде дорога. Ми ж, у свою чергу, хочемо привернути увагу влади, щоб контролювати вирубку лісу. Малі літаки для цього не замінні. Потрібно обов?язково не допустити, щоб наші Карпати вирубали докінця. Бо якщо це триватиме такими темпаи й на далі, то рано чи пізно це станеться”, — зазначив Дмитро.

Дмитро Комаров каже, що цю болючу тему піднімає постійно. Якщо Володимир Зеленський переможе на виборах президента, готовий особисто клопотати перед ним, щоб припинити варварське знищення карпатських лісів.
https://www.facebook.com/1plus1.DmitroKomarov/videos/347537315872078/

“Є таке наукове поняття, як “кліматична зима”. Вона настає, коли середньодобова температура опускається нижче нуля. Так ось, у середині нинішнього сторіччя зими на півдні України не буде взагалі”, – заявила Краківська, передають “Факти”.

І хоча кількість опадів, що випадають у нашій країні за рік, залишиться приблизно на нинішньому рівні, основна їх частина буде припадати на зиму і весну, пояснює Краківська.

За її словами, влітку збільшиться ймовірність посух, і одночасно зросте кількість короткочасних, але дуже інтенсивних дощів.

Ліси України в зв’язку з глобальним потеплінням чекає вимирання. До кінця нинішнього століття сосни збережуться хіба що в Карпатах де-небудь в горах, а зона лісів відсунеться в Білорусь.

Осінь обіцяє бути не дуже приємною – серйозне похолодання може прийти в Україну досить рано. Вересень буде дуже сухим і нестійким, а жовтень – холодним, особливо з другої половини місяця. У другій половині жовтня можуть бути вже заморозки.

Серед цих об’єктів – історико-географічний регіон Даурія, розташований на території Росії і Монголії, історичний центр азербайджанського міста Шекі, Гелатський монастир в Грузії, а також Незаймані букові ліси Карпат, які простяглися по території декількох країн, включно з Україною,інформує ТСН.

Список Всесвітньої спадщини налічує більше тисячі об’єктів в країнах-учасницях Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини. Раніше повідомлялося, що ЮНЕСКО взяла під свій захист українські козацькі пісні до переліку нематеріальної культурної спадщини, яка терміново потребує захисту.

Під опіку прагнуть узяти три колективи: “Криницю”, “Богуславочку” та “Першоцвіт” із Дніпропетровщини. Із уст в уста вони передають унікальні пісні про козацькі походи та будні, але через похилий вік виконавців і відсутність наставників традиція може перерватися.

“Лісосіки, які розробляються, чи підприємством, чи лісгоспом, чи іншими підрядниками, – в жахливому стані. Насамперед будь-який підприємець, який веде лісосіку, повинен за собою прибрати і змушений цю територію засадити новою деревиною. Але мало того, що тут нічого не робиться, якимось чином підприємцям підписують документи наші лісники, які не мають на це права, поки лісосіка не буде в порядку. Ми тут бачимо як бездіяльність наших органів, так  і бездіяльність наших лісників”, – прокоментував ситуацію з місця події громадський активіст Володимир Монастирецький.

Як стало відомо з відео, яке виклали у соцмережу, неподалік міста всі лісові масиви просто закидані сміттям, повідомляє Франик.

Детальніше у відеосюжеті 3-ї студії.