Сім’я була розбита трагедією, але попрощатися з бабусею онучка Антоніна Паперна не змогла, адже на той момент знаходилася в російській федерації.

Пізніше на зіркових дочку та матір почали тиснути в інформаційному просторі, адже Тоня так і не заговорила про свою позицію і продовжувала жити у Підмосков’ї.

Дочка Ольги Сумської Паперна засвітилася на премʼєрі у путініста Бондарчука.

Акторка спочатку намагалася всіляко виправдати свою спадкоємицю, але згодом полишила сподівання на те, що її земляки зрозуміють положення її дочки.

Тим часом Антоніна Паперна обмежила доступ до своєї особистої сторінки в соціальній мережі Instagram для українців і дала зрозуміти, що покидати російську федерацію вона намірів не має.

Остаточну віру у любов до Батьківщини Антоніни Паперної українці втратили після того, як вона знялася в російському фільмі, і нещодавно прийшла на прем’єру кінокартини режисера Бондарчука, який підтримує, усе що відбувається.

Тоня робила вигляд, що все добре і навіть поглядом не видала, серед якої трагедії проживає її сім’я.

При цьому раніше Ольга В’ячеславівна повідомляла, що її зять дійсно може бути мобілізований. І навіть ця обставина не змусила молоду родину покинути російську федерацію та виїхати за кордон.

З того часу акторка спілкується зі своїми онуками лише дистанційно, читає їм українські казки на ніч, а також намагається усіма силами підтримати свою дочку, яка отримала статус зрадниці серед українських користувачів.

Все почалося із відео, яке українська співачка опублікувала у себе в Інстаграм. Це був запис прямого ефіру тренування, яке пройшло у саду її заміського будинку. Окрім тренера до зірки приєдналася її старша дочка. 18-річну Машу захейтіли не лише підписники зірки, стверджуючи, що “мама краща за доньку”, а й українські ЗМІ, які написали абсолютно невтішну статтю на адресу дитини.

Оля Полякова мовчати не стала, втомившись терпіти, що над її донькою публічно знущаються.

У відповідь на це виконавиця записала серйозне відео, наголосивши, що не залишить нікого безкарним, вирішивши подати до суду на видання, яке випустило статтю.

“Звертаюся до видання, яке сьогодні випустило бодішеймерську статтю про мене та мою дочку! Закордоном вас би стерли просто, відмінили і стягнули б багато мільйонів євро! У сучасному світі бодішеймінг будь-якої людини, особливо дітей, сильно карається. І я вас покараю! Я прямо зараз звертаюся до суду, щоб довести, що у вільній країні, бодішеймінг абсолютно неприйнятний!!!”, – зазначила Оля Полякова, додавши, що судитиметься стільки, скільки б це не тягнулося і скільки б їй це не коштувало.

На даний момент статтю вже видалено з порталу, а фанати захопилися вчинком співачки, зазначаючи, що так має діяти кожна мати, захищаючи свою дитину.

На фото чоловік разом зі своєю донькою тримають український синьо-жовтий прапор, подарований військовослужбовцями 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ.

“Розгорнули його у Львові разом з дочкою Діаною. До речі, вона разом з командою однодумців волонтерить у Львові з перших днів війни. Допомагають біженцям зі Сходу, які потрапили до Львова, знайти притулок в різних містах Європи”, – поділився музикант в описі до фотографії.
Відзначимо, що Діана – дочка першої дружини Святослава Вакарчука Лялі Фонарьової, з якою співак пробув у шлюбі 20 років (про розлучення повідомили влітку 2021 року).

Молодша донька співачки Віри Брежнєвої Сара впевнено наступає зірковій мамі на п’яти.

12-річна дівчина росте справжньою красунею і вже має чимало прихильників. На сторінці в Instargram Сара поділилася свіжими знімками, зробленими в одному з ресторанів Києва.

Цілком ймовірно, що у цьому закладі зіркова мама дівчини Віра Брежнєва святкувала свій день народження. Як відомо, артистці 3 лютого виповнилося 40 років.

На кадрах 12-річна Сара постає з новою зачіскою – дівчина зробила собі каре, вона одягнена у чорні штани, гольф і піджак. А образ завершив вечірній макіяж.

Для перегляду фото і відео гортайте ліворуч

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений S A R A H ♥️ (@sswlvix)

Як зазначили підписники сторінки Сари, у такому вигляді важко сказати, що їй 12 років. “Саро, ви маєте приголомшливий вигляд. Але, вам точно 12?”, “я б дала 18, не менше”, “яка красуня! Просто розкішна і сексуальна дівчина”.

Зазначимо, що Сару Віра Брежнєва народила 14 грудня 2009 року від українського бізнесмена Михайла Кіпермана, з яким була у шлюбі протягом шести років.

Про це повідомляє Українська Служба Інформації.

Жінка вирішила піти з дому після сварки з одним з п’ятьох дітей. У єдиного сина був важкий опік руки. Лікарі говорили, що потрібно ампутувати праву руку, але мати хотіла зробити все можливе, щоб ампутації не відбулося.

Їй довелося все продати, вона залишилася без копійки, але руку синові врятувала. Через якийсь час через це стався скандал. Тетяна прийняла рішення піти з дому, залишити дорослих дітей самих.

Вона вирушила в перехід просити грошей на їжу. Потім почала працювати на ромів. Вони привозили її на місце, а ввечері відвозили. При цьому вони вимагали, щоб вона щодня віддавала певну суму.

В один день жінка втекла від них, опинилася на вокзалі, стала просити милостиню, але її побили, а гроші забрали. Після нападу вона втратила пам’ять і вже не пам’ятала, де живе.

Так і продовжила поневірятися по світу, а останні роки вона жила в притулку для бездомних людей похилого віку. Там з нею попрацювали над відновленням пам’яті і відновили документи.

Виявилося, що за старою адресою живе одна з дочок Тетяни. Вона була шокована новиною про те, що мама жива через 21 рік. При цьому діти шукали свою матір, писали заяви в поліцію, обдзвонювали лікарні, але ніде її не було.

Тепер вона зустрінеться зі своїми дітьми, і онуками. Крім того, у неї навіть є правнук.

Одна з підписниць запитала про те, як вчиться дочка Єфросиніної Нана. Відомо, що дівчинка полетіла на навчання в Канаду, пише Уніан.

Під час відповіді на це питання Маша розплакалася і сказала: “Два дні мені здається, що я вмираю. Нічого не можу з собою зробити. Втім, це життя”.

“Це нормально, ми повинні вчиться відпускати своїх дітей від себе. Не переживайте, все буде чудово”, “Маша, якщо вашій дочці там добре, то треба радіти. Це не сто років тому, без зв’язку та відео. Як мінімум спілкування по відео, як максимум літак”, – підтримали телеведучу фанати.

Про це повідомляє “Вголос”, пише “Говорить Дрогобиччина”.

Так стало відомо, що Варвару Кошову часто цькують у школі, кажучи, що її батько “клоун”.

Дівчина зазналась, що вона дуже любить свою родину, а відтак їй не подобаються подібні образи. При цьому дівчина розплакалась просто під час розмови із журналісткою.

“Мені було дуже образливо, коли задирали: “Ось у тебе тато клоун” і я не могла нічого відповісти”, – розповіла донька Кошового.

У Київській області увечері 20 вересня відбулась смертельна аварія. Водій Chery Amulet вилетів на зустрічну смугу і врізався в КамАЗ. В авто була сім’я Лаврищуків, у результаті ДТП 41-річна мати Валентина загинула на місці, 16-річна дочка Аліна – в автомобілі швидкої допомоги, а батько Сергій, який був за кермом, перебуває у важкому стані в лікарні. Місцеві жителі впевнені – трагедія трапилася через ями на дорозі. Детальніше читайте в матеріалі, пише “Оглядач”.

Син залишився наполовину сиротою
Маленьке село Юхни зараз у скорботі й готується до похорону, Лаврищуків тут знали всі. У населеному пункті живе мама Валентини й батьки Сергія. Саме до них сім’я їздила в гості. Вдома в них залишився старший син Віктор, який ще вчиться в технікумі.

“Це дуже хороша сім’я, працьовита. Сергій працював у фермерському господарстві, мама Валентина – в Кагарлику на фабриці “Лагода”, дочка Аліна пішла в 9-й клас. Так шкода цю сім’ю! Сергій у дуже важкому стані, його спочатку забрали в Кагарлик до лікарні. Але власник фермерського господарства зараз повіз його до Києва”, – крізь сльози розповідає глава сільради Валентина П’ятенко.

“Аліна була справжнім янголом, батько в ній душі не чув. Я не уявляю, як він переживе цю втрату. Якщо сам, звичайно, вибереться з того світу”, – говорить знайома родини.

“Асфальту просто немає”
Сама аварія трапилася недалеко від села Владиславка Київської області. Ті, хто в цей час проїжджав повз, пишуть у групі в Facebook “Наша Миронівщина”, що ДТП могла трапитися через розбиту дорогу.

“Засліпило сонце… Водій легкового авто сильно в’їхав в яму, відкинуло на зустрічну, і він врізався в КамАЗ” лоб у лоб “, – пише користувач під ніком Sergey Dsv.

Також Людмила Гуляєва розповіла: “Щодня їздимо по цій дорозі, під час аварії поверталися з роботи додому, сонце якраз сідає і сліпить водія, а асфальту там просто немає, самі ями. І їхати так, щоб не вскочити в яму, неможливо. Думали, що хоч перед виборами нам щось зроблять, але помилилися, ось до чого призвело”.

Вона уточнила, що в них також були проблеми з колесом через ці ями.

Житель села Юхни Артем поділився з журналістами, що ця ділянка дороги, де трапилася ДТП, у них вважається небезпечною. “Там часто трапляються аварії. Рве колесо через ями. До цього обходилося, водіям вдавалося якось уникнути зіткнень. Але цього разу не пощастило”, – говорить він.

У сільраді поки не знають, через що точно могла трапитися трагедія. За словами П’ятенко, є дві версії, перша – Сергій дійсно потрапив у яму, колесо машини відірвалося, і їх винесло на зустрічну смугу під вантажівку, а друга – він йшов на обгін і не впорався.

У поліції Київської області встановлюють усі деталі ДТП, відкрито кримінальне провадження за частиною 3 статті 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху) Кримінального кодексу України.

“Чому саме водій не впорався з керуванням, зараз з’ясовує слідство, будуть проведені автотехнічні експертизи”, – повідомила речниця поліції області Віталія Горохольська.

Днями Марія-Барбара дала відверте інтерв’ю, в якому вперше заговорила на хворобливу тему. Після трагедії дівчина майже не спілкувалася з журналістами, а в програмі “Життя відоміх людей” вирішила поділитися своїми почуттями.

Дівчина зізналася, що майже не пам’ятає трагічний день. Її свідомість ніби заблокувала всі спогади.

“Це як раз був мій перший рік навчання в університеті, була сесія. Тоді я була весь час на заспокійливих і транквілізаторах, тому дуже багато подій не пам’ятаю, адже вони приглушують пам’ять”, – згадує дочка Кузьми.

Щоб впоратися з депресією Марія-Барбара не раз зверталася до фахівців. Відвідує психолога дівчина і по сьогоднішній день.

“Біль не відпускає. Я не знаю скільки потрібно часу, щоб стало легше. Я не могла якийсь час слухати його пісні, чути голос. Я дуже сумую за татом, до сих пір до кінця не знаю, як це все подолати”, – поділилася дівчина.

Марія-Барбара також розповіла, що Кузьма був найкращим батьком на світі. Незважаючи на свій насичений гастрольний графік артист завжди знаходив час для своєї єдиної доньки. Вони багато подорожували разом, дивилися по ночах фільми і розмовляли.

В ході інтерв’ю дівчина також розповіла про сімейний закладі, який вона відкрила на честь батька, а також познайомила глядачів зі своїм чоловіком.

Тато як пішов, то з кінцями. Відтоді вони його жодного разу не бачили. Ще попервах Ніна чекала, виглядала і діставала маму запитаннями: «Коли ж він прийде, ну хоча б у гості?» Ненька у відповідь обіймала і просила не мучити її, бо ж і сама нічого не знає. Пізніше, коли Ніна підросла, вони подекуди згадували його у розмовах. Мама притаманним їй спокійним і філософським тоном намагалася пояснити, що є різні чоловіки. Тато виявився з тих, у кого відсутній батьківський інстинкт. І, мовляв, нема його за що винуватити. Діти йому просто не потрібні, це жінчина «забавка», та й по всьому.

Минали роки. Наталка більше заміж так і не вийшла. Присвятила себе дітям. Чоловік з часом перетворився у пам’яті на якийсь безтілесний дух. Десь колись був, залишив по собі двох дітей і пропав. Вона його не шукала і, звичайно ж, не подавала на аліменти – гордість не дозволила. Ще, може, рік чи два до них доходили чутки про нього, а потім і того не стало. Здається, поїхав за кордон і більше не вертався. Жінка мала інші клопоти. Ніна захопилася  танцями, тренери в один голос казали, що у дівчинки неабиякий талант. Але скільки ж він з’їдав сімейних доходів! Спеціальні черевички, сукні під замовлення, кожен виїзд на конкурс оплачується батьками, індивідуальні заняття з тренером – теж. А тут ще й підростав менший син, який ходив на свої хлопчачі гуртки і нівроку справлявся.

***

– Мам, а мені роботу запропонували! Таку класну! А платять – не повіриш, скільки! Я ж тобі зможу висилати і малому… – коли Ніна нервувала, вона завжди починала торохкотіти без упину. Знала про цю особливість і Наталка. Тож дочекавшись, коли дочка переведе дух, обережно спитала, стискаючи мобільний сильніше, ніж зазвичай:

– Та-а-ак… Ніно, мені треба заспокійливі пити?

У слухавці запанувала довга тиша. Врешті Ніна зітхнула і трагічно прорекла:

– Треба…

Наталка зблідла, але одразу взяла себе в руки:

– Ну? Що сталося? Кажи бігом.

Виявилося, Ніна вже пройшла співбесіду, кастинг і отримала запрошення на роботу за кордон, у Туреччину, у складі невеличкого танцювального колективу. На рік. Вже й академку в інституті взяла. Гроші обіцяють платити і справді солідні. Наталка аж здивувалася, коли почула суму і про якісь там «чайові».

– Що це за чайові? За що? – відразу спитала.

– Та я… ем… я буду танцювати… стриптиз, – промимрила Ніна.

Вмовити дочку передумати Наталка так і не змогла. Та вперлася на своєму – і крапка. Вабили великі гроші. А ще запевняла, що їде туди не одна, а з подругами. Деякі вже кілька разів там побували, клялися, що фірма солідна, легальні документи і навіть страховка буде оплачуватися. І ніхто їх у рабство не продасть.

Ніна дотримала слова і дзвонила матері щодня. Знімала «свою роботу» – елітний стрипклуб, квартиру, де жили з дівчатами, у вихідні – подорожувала. Через місяць Наталці відлягло від серця, ще через два вона вже спокійно ставилася до Ніниних заробітків. Ну танцює, ну крутиться на тій палці, ну напівооголена… Тим більше, Ніна запевняла, що у клубі відеокамери на кожному кроці, служба безпеки спостерігає за всім. Клієнтам не дозволяється торкатися до танцівниць навіть пальцем. Тому вони всі почуваються у безпеці. А після того, як якийсь турецький молодик підстеріг одну з дівчат на вулиці і став чіплятися, їм навіть машину виділили, яка розвозила їх по домівках.

***

Ніна не була сором’язливою, але досі все ж таки уникала запрошень на різноманітні вечірки. Їй цілком вистачало заробітку у клубі. Але востаннє просто не змогла відкараскатися. Подруги, Алінка з Валею, пристали, як банні листи до тіла. Виявилося, трьох дівчат-танцівниць замовили на якусь круту вечірку для віп-клієнтів.

– Чого ти ламаєшся? – врешті пішла у наступ найбойовіша з них, Аліна. – Там такий гонорар обіцяють заплатити – закачаєшся. Відпрацюємо свою програму – і все. І це ж такий шанс! А раптом «принца турецького» зустрінеш там?! Ну …

Знехотя, але Ніна таки погодилася. Окинувши оком напівтемний і невеликий за розміром зал з глядачами, зрозуміла, що «принци» тут, може, і є, але не для її вікової категорії. Занадто старі усі і годяться їй у дідусі.

Коли забігли переодягнутися, Аліна змовницьки підморгнула і зашепотіла:

– У турків геть голову від нашої краси знесло! Подивіться, скільки запрошень «на індивідуальний танець» приніс нам адміністратор. Подвійний тариф, о!

– Підеш? – спитали в один голос Ніна з Валею.

– Та звичайно! – вигукнула Аліна і заходилася поправляти макіяж. – І вам раджу. Тут дядьки солідні, я вже рознюхала: збоченців нема, платять добре. З мене корона не злетить, як повигинаюся ще й там.

Ніна з Валею перезирнулися і вирішили, що треба таки спробувати.

***

Невеличка кругла кімната з червоними диванами, посередині підвищується така ж кругла, залита червоним світлом сцена. Ніна впевнено ступила туди, полилася музика. Стала танцювати, еротично вихиляючись. Чоловік сидів у тіні, але раптом він нахилився і збуджено вп’явся очима у її груди.

…На секунду Ніні здалося, що на неї впало небо. Вона ніколи не забувала ці очі. Перед нею сидів і хтиво пускав слину рідний батько. Ошелешена зупинилася. Ноги стали ватяними. Вона рвучко підняла свій прозорий халатик і побігла до дверей, прикриваючи ним груди. А батько її так і не впізнав. Бо потім приходив сваритися, чого це йому прислали таку незграбну і непрофесійну стриптизерку.

Юлія САВІНА

Дитинство. Згадую його іноді. Але намагаюсь забути й відпустити. Образи, біль, труднощі, травми.

Я доросла жінка. Маю діток, одружена. Але так потребую мами. Рідних та близьких. Хочу почути хоч раз: “Доню. Донечко!”, “Я тебе люблю”. Відчути що таке розуміння, турбота, лагідна підтримка та прийняття.

Чомусь ніколи цього не було в моєму житті. Холодність, відстроненість, сухість. Мене ніколи не обіймала та не цілувала мама. Не читала казок на ніч.

Так сталось, що я – небажана дитина. Хотіла робити аборт, але якось не склалось – хтось відрадив чи не встигла на ранньому терміні, а потім було пізно. Знаю, що не хотіла мене і всю вагітність плакала та нарікала. Потім ледве дотерпіла рік і пішла працювати. Я не знала мами до 6 років. Бачила рідко. Втомлену і заморену після роботи. Любила бабцю, яка мене ростила. Тата також не було. Він залишив мене в три місяці. Страшенно пив. Відтоді я його не бачила 13 років.

Любила мене бабуся. Рідненька. Найдорожча. Оце й усе.

І я так росла зайвим непотрібним зацькованим звірятком. Бідність. Недогляд. Бабця була старенька.

Не була взагалі ніколму потрібна в цьому світі. Самотня й покинута.

З того всього вийшла заміж в сімнадцять. Щоб втекти від того домашнього відчаю. Часто не було що їсти. Працювала від маленької. Вдягалась, як обідранка. На гуманітарці. Попри те вчилась, мріяла здобути освіту, ночами читала багатенно. Часто не їла від 7 ранку до 8- ї вечора. Бо в школі мала гроші лише на чай та булочку або й не мала…… Після школи йшла на факультативи, до бібліотеки. Так вночі приходила до дому і знову вчилась. Бо хотіла мати краще життя, здобути освіту і втекти від того злидарства.

Моє життя не склалось. Народила діток. Намагалась бути гарною дружиною. Але кохання не було. Шлюб з відчаю. Як втеча. Як ниточка, соломинка. Себе не виправдав.

Я не кохала. Жила лише з обов’язку й вдячності. Ми різні. Дуже.

Так, я здобула освіту, мала роботу, різні роботи. Завжди працювала і намагалась себе утримувати. Але на діток не вистачало.

Чоловік був дуже педантичний та скупий. Рахував кожну копійку. Економив. Відкладав на власні потреби й забаганки. Я завжди була ніким. Жила в його квартирі. Він тут господар і цар. Бути в приймах принизливо. В невістках. Де є два варіанти – терпіти та мовчати. Так і робила дуже багато років. Поки дітки не виросли. Мене принижували.

Я не могла десь піти без дозволу. Відчитуватись за кожну дію та крок. За кожну гривню.

Не було не те що особистого простору, думки, права щось сказати чи на щось вплинути…. Не було шансу стати людиною й жінкою. Я там жила, як підібране з вулиці цуценя. Яке мало право лише махати хвостиком та приносити тапки.

Мене кидав об стінку. Бив, копав при дітях, душив……. Постійні крики й скандали. За будь-що.

Приходив з роботи після другої зміни в 12 ночі і міг години дві кричати за якусь перекладену книжку на інше місце чи невимиті тарілки на столі. Будив мене та дітей. Виганяв посеред ночі на вулицю.  В мороз. Без нічого…….

Я жила у пеклі весь цей час і мовчала.

Не могла жалітися. Бо не було кому. Якось прийшла до мами вночі. Залізла в вікно посеред зими й переночувала в холоднезній нежилій кімнаті. То наранок вона побачила мене і зчинила скандал. Що пішла від чоловіка. Що сама винна в своїх проблемах. Що погана дружина…. Бо він же ідеальний. Працює. Утримує мене та дітей. А я ніхто. Ледарка, яка сама винна у всьому…… Що з жиру бішусь і шукаю сама собі проблем.

Я плакала не раз. І мовчала. Та поверталась назад у те домашнє тихе пекло.

Бо не сміла й не вміла говорити.

Мамо. Я ж не чужа вам. Так. Нелюба й небажана. Але зрозумійте, я так хочу хоч раз почути: “Донечко, люблю тебе. Я з тобою. Прийди”. Хочу підтримки та розуміння.

Відповідний допис жінка виклала на особистій сторінці у соціальній мережі Фейсбук. На світлині бачимо Соломійку із цікавою зачіскою, та на задньому плані її великого пухнастого друга.

У коментарях до світлини користувачі мережі любуються Соломійкою. Ми зібрали декілька коментарів нижче:

Мар’яна Кімачук “Зачіска суперова“
Галя Антонова “Красуня”
Оксана Маланюк “ перший хвостик, нас це був якраз той період коли перестали питати це хлопчик чи дівчинка”
Тетяна Мирошниченко “Татова донечка”
Olena Prystai”У нашої красуні теж всі ведмедики найкращі друзі)”
Lilija Tereshenko “Очки перлинки.)”
Віра Хімейчук “Хай зростає здоровою і щасливою ваша принцеса”
Юлія Шевчук “Красунечка! Мамина і татова радість!”
Валентина Рай “Красуня! ❤️ А друг більший від неї “
Галина Швачко “Яка безмежна радість для батьків. Лялюся маленька!”
Галина Філіпова “Перший хвостик це так зворушливо”
Victoria Ilyuk “Миле дитя) мамине і татове диво!!! Моломія! СооооЛяяяя! веселого цікавого Тобі Дитинства”
Ганна Кенюк “Божих ласк маленькій дівчинці!”
Христина Дувірак “Не хвостик, а пальмочка..”
Yulija Kutcij-Kolomus “Зачіска просто супер! Лялечка”
Нагадаємо, міський голова Івано-Франківська вдруге став батьком 18 лютого 2019 року. У мера є також старший син Святослав. Вільний час, якого у Руслана Марцінківа дуже мало, сім’я проводить на природі, переважно – в горах. Вони вирушають у мандрівки в Яремче, Ворохту, Маняву, мандрують також і іншими областями. Обов’язки ж ділять порівну: дружина займається домом, а чоловік – роботою.

Похорон 63-річної Джулі Мерфі (Julie Murphy), зараженої коронавірусною інфекцією, проходив на кладовищі Атерстони. Під час похоронної служби у її 32-річної дочки Лори Річардс (Laura Richards) стався серцевий напад. Люди спробували допомогти Лорі, але реанімувати її так і не вдалося.

За словами Седі, 45-річної зведеної сестри Лори, коли труну з покійною опускали в могилу, Лора почала повторювати: «Я задихаюся, я задихаюся», тримаючись руками за груди. «Моя дочка сказала їй сісти, після чого накинула на неї пальто. Лора ледь могла говорити і продовжувала задихатися, – розповіла Седі. – Священик теж намагався врятувати їй життя, але ми вже нічого не могли зробити. У неї стався важкий серцевий напад ».

Джулі Мерфі померла в лікарні 15 березня від пневмонії COVID-19. Її поховали поруч з чоловіком Кевіном, який помер в 2012 році. 8 квітня Лору поховали поруч з їхніми могилами. У зв’язку з обмеженнями через епідемію на церемонію допустили тільки п’ятеро осіб.

Про це  повідомила його дружина Іванна Бутницька-Якуц. Дивовижна подія трапилася 10 листопада.

“У неділю вранці Олег почав розпізнавати людей і кивати головою, відповідаючи на запитання!” – розповіла Іванка.

Вона зізналася, що в ніч із суботи на неділю вмикала чоловікові у реанімації записане на мобільний телефон повідомлення старшої донечки, восьмирічної Даринки.

“Дуже часто вмикала! Я не можу стверджувати на 100%, але хто зна? Це ж диво!” – не стримуючи емоцій, додала Іванка.

За словами жінки, стан Олега поступово покращується, незважаючи на застійну пневмонію, яка виникла як ускладнення після підключення до апарату штучної вентиляції легенів.

“Він уже навіть пива просив! А ще активно роздає завдання лікарям – те принести, те забрати, ліжко пересунути”, – сміється Іванка.

У те, що трапилося, не можуть повірити і самі медики. Вони досі не встановили причину наркотичної коми, хоча й визнають факт гіпоксії головного мозку, каже франківчанка.

“Це було Боже диво, боротьба і добра і зла не у переносному, а у прямому значенні! Але ми перемогли!” – переконана жінка.

Довідка. Кома – загрозливий стан між життям і смертю, що характеризується повною втратою свідомості, розладом важливих функцій – кровообігу, дихання, обміну речовин, відсутністю рефлексів, реакції на подразники.

Виникнення коми спостерігається при значних ураженнях верхнього шару кори головного мозку, в якому містяться клітини, що відповідають за діяльність вищої нервової системи, здавлювання або пошкодження центрів мозку, відповідальних за активацію клітин кори. Такі патологічні зміни можуть бути спровоковані гострим порушенням мозкового кровообігу, травмами і запальним ураженням нервової системи, несприятливим перебігом соматичних захворювань або важкими екзогенними інтоксикаціями.

Гіпоксія (Кисневе голодування) – патологічний стан, під час якого тканини і органи недостатньо насичуються киснем або кисню достатньо, але він не засвоюється тканинами. Внаслідок цього у життєво важливих органах розвиваються незворотні зміни. Найчутливіші до кисневої недостатності центральна нервова система, м’язи серця, тканини нирок, печінки.

Дитину на зебрі збив водій на блакитному Hyundai. На щастя, з нею все добре, зараз дівчинка проходить обстеження в лікарні, – пишуть Факти.

“Шановні мої друзі, прошу у вас допомоги! Мою доньку сьогодні вранці, на пішохідному тротуарі збила машина! Блакитний Hyundai accent Таксі Уклон, номер 3831. Водій мчав на величезній швидкості, вилетів на тротуар і збив дитину! І поїхав! Якщо у кого є хоч якась інформація, пишіть!” – повідомив чоловік ведучої Вадим Гутцайт.